Лікувальні властивості подорожника і застосування в народній медицині

Подорожник належить до числа найбільш древніх лікарських засобів. У природі зустрічається кілька видів подорожника: великий, середній, малий, ланцетоподібний. Лікувальні властивості кожного виду подорожника однакові, проте найбільшою цілющою силою володіє подорожник великий.

Лікувальні властивості

Лікувальні властивості мають усі частини рослини: листя, квіти, насіння, корінь. Подорожник містить глікозид аукубін, слиз, алкалоїди, полісахариди, вищі жирні кислоти та їх ефіри, дубильні речовини, флавоноїди, гіркоти, пектини, сапоніни, аскорбінову кислоту, вітамін К.

Ця рослина має протизапальну, ранозагоювальну, імуномодулюючу, відхаркувальну, спазмолітичну, антисклеротичну, антиоксидантну, антибактеріальну, кровоспинну, послаблюючу, сечогінну, мягчітельним, тонізуючим, протипухлинною дією.

Застосування в народній медицині

Широкий спектр лікувальних властивостей подорожника зумовив різноманітне застосування цієї рослини в народній медицині:

1. Подорожник застосовують при коклюші, пневмонії, бронхіальній астмі, бешиховому запаленні, гематурії, уретриті, скрофулезе, фурункулах, флегмоні, дерматитах, вуграх, екземі, при укусах змій, головний, зубний і вушної болю, захворюваннях очей, стоматитах, гінгівітах, хворобах серця і жіночих хворобах, при анемії, епілепсії, цукровому діабеті.

2. Препарати подорожника, зокрема сік з свіжого листя застосовують при захворюваннях травної системи: гастритах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки з нормальною або зниженою кислотністю шлункового соку, колітах, диспепсії.

3. Клінічно встановлено, що насіння подорожника захищають від роздратування запалену слизову оболонку кишечника, володіють легким проносним дією і можуть бути використані при ентероколітах, хронічних запорах, геморої.

4. Насіння подорожника також застосовують для лікування нетримання сечі у дітей, так і у людей похилого віку.

5. В аптеці можна придбати «Пантаглюцид» — сумарний препарат з водного екстракту подорожника великого, який представляє собою порошок сіруватого кольору, гіркуватого смаку.

Його застосовують для лікування гипоацидних гастритів, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки з нормальною і зниженою кислотністю, а також для профілактики рецидивів.

Призначають всередину по 0,5-1 г (0,5-1 ч. ложці) 2-3 рази на день за 20-30 хвилин до їжі. Перед застосуванням препарат розводять у чверті склянки теплої води. Тривалість лікування в період загострення 3-4 тижні. Для профілактики сезонних рецидивів приймають по 1 г 1-2 рази в день протягом 1-2 місяців.

6. Наявність фітонцидів в рослині обумовлює його антимікробну дію. Подорожник діє дезинфицирующе, сприяє загоєнню ран та епітелізації. У народі подорожник іноді називають ранник, порезник, чирьевая трава за його чудові ранозагоювальні властивості.

7. Водний настій і свіжий сік з листя рослини застосовують у вигляді примочок і промивань при ударах, свіжих порізах, хронічних виразках, свищах, наривах.

8. Крім того, при гнійних ранах, фурункульозі використовують у вигляді компресу добре промиті свіжі листки подорожника або загорнуту в марлю кашку з них.

9. Відваром листя подорожника полощуть порожнину рота при запаленні ясен, промивають запалені очі.

10. Соком подорожника змащують висипання при герпесі. Кашку з свіжого листя прикладають до ударів, мозолів, набряків після укусів бджіл та ос.

Щоб приготувати сік подорожника для лікування: свіжозібрані листя подорожника переберіть, ретельно промийте, в останній раз охолодженою кип’яченою водою. Потім їх дрібно порубаєте або пропустіть через м’ясорубку. Отриману кашку відіжміть через марлю, складену вдвічі.

Якщо ви хочете заготовити сік подорожника запас, то додайте до соку рівний обсяг горілки, зберігайте у темному прохолодному місці протягом року.

Подорожник для лікування раку

Подорожник здавна застосовують при ракових пухлинах зовнішньо у вигляді компресів. Сьогодні подорожник застосовують всередину при різних новоутвореннях в суміші з іншими лікарськими травами. Він застосовується всередину при раку легені, шлунка, кишечника.

Можна приймати і настій подорожника (столова ложка листя на склянку окропу —порція на день; приймають настій перед їжею).

Водний настій подорожника для лікування бронхіту

Водний настій з листя подорожника — одне з кращих відхаркувальних засобів при бронхіті, трахеїті, плевриті, пневмонії, туберкульозі легень, коклюші, бронхіальній астмі. Настій підвищує активність миготливого епітелію дихальних шляхів. Це веде до посилення бронхіальної секреції слизу і, отже, розрідженню мокротиння і полегшення її виділення при кашлі.

Для приготування настою з листя подорожника столову ложку сировини залийте 200 мл крутого окропу, настоюйте протягом години. Приймайте по 1/3 склянки 3 рази на день до їди.

Заготівля

Заготовляють листя подорожника в період цвітіння рослини (у травні — вересні), зриваючи їх руками або зрізуючи ножем або серпом. Не можна зрізати всю розетку з кореневищами, так як швидко знищуються зарості.

Сушать сировину, розстилаючи тонким шаром (3-5 см) на папері або тканині і періодично перемішуючи. Сушку закінчують, якщо черешки листя при згинанні ламаються.

Ось такими лікувальними властивостями володіє подорожник, що призвело до широкого застосування його для лікування захворювань різного роду в нетрадиційній медицині.

Не забувайте консультуватися з лікарем!