Синдром гіперактивності у дітей-причини і лікування з корекцією поведінки
Синдром гіперактивності у дітей може проявлятися як у перші години після народження, так і протягом всього періоду зростання і розвитку. У грудному віці синдром рухової гіперактивності доставляє масу проблем і приводів для занепокоєння батьків. У шкільному віці рухова розгальмування дитини призводить до його неуспішність і поганої концентрації уваги.
Ознаки гіперактивності у дітей можуть полягати в тому, що малюк неспокійний, часто рухає кінцівками уві сні, з працею засинає, часто вередує, погано переносить розлуку з матір’ю. Такі діти більш збудливі, у них часто виникають істерики. Заспокоїти малюка з синдромом гіперактивності складно. При огляді лікар зауважує відставання в наборі маси тіла. Рухові рефлекси підвищені.
Причини синдрому гіперактивності
В даний час причини синдрому гіперактивності у дітей ще не достатньо вивчені. Але лікарі всього світу сходяться на думці, що спровокувати цей стан можуть:
- несприятливі фактори внутрішньоутробного періоду розвитку плода;
- неблагополучна соціальна обстановка в сім’ї;
- недолік уваги з боку батьків до дитини;
- дефіцит деяких мікроелементів і вітамінів;
- ураження пірамідальних структур головного мозку;
- інфекційні запальні процеси в центральній нервовій системі;
- спадковий фактор.
У більшості випадків синдром гіперактивності у дітей формується під впливом неблагополучної обстановки в родині. Зазвичай неспокійні нервові діти зустрічаються в сім’ях, де дитина була небажаною, батьки зловживають алкоголем, наркотичними засобами, курінням. При порушенні режиму харчування та розпорядку дня під час вагітності, а також зайнятість вагітної жінки на шкідливих виробництвах, підвищується ризик розвитку цього синдрому у новонародженої дитини.
Надалі синдром гіперактивності негативно позначається на психічному та розумовому розвитку малюка. Тому необхідно починати корекцію цього стану як можна раніше.
Лікування синдрому гіперактивності у дітей
Лікування синдрому гіперактивності у дітей починається з діагностики та виявлення причин, внаслідок яких він розвинувся. Лікар по можливості рекомендує батькам вжити заходів для нормалізації психологічної обстановки в родині. При виявленні патологій у структурах головного мозку і центральній нервовій системі проводиться лікування під наглядом з боку дитячого невропатолога.
У разі необхідності призначаються заспокійливі препарати. Активно використовується вітамінна терапія з призначенням препаратів, які беруть участь у відновних процесах нервової тканини.
Основа лікування — це регулювання режиму дня малюка. Йому необхідно забезпечити повноцінний догляд і максимум уваги з боку батьків і близьких родичів. Для стабілізації психологічного стану дитини рекомендується читати йому казки і вірші, розмовляти, співати дитячі пісеньки. Лікарі рекомендують використовувати класичні музичні твори для гармонізації психологічного стану дитини з моменту її народження. Благотворний вплив мають тривалі прогулянки на свіжому повітрі. Нові яскраві враження також знизять гіперактивність малюка.
Психологічна корекція синдрому гіперактивності
Останнім часом лікарями активно використовується психологічна корекція синдрому гіперактивності у дітей. Вже у новонародженого віці діти мають здатність фіксувати свою увагу на окремих дратівливих для них моментах. Це може бути різке відлучення від грудей, раптове зниження кількості часу, проведеного поруч з матір’ю, різкі крики, шум у приміщенні, де знаходиться дитина.
У дитини виникає страх, який формує стійкий стан занепокоєння. Надалі це призводить до трансформації стану в синдром гіперактивності. Завдання психологічної корекції полягають у тому, щоб усунути у дитини комплекс страхів і напруженості перед певними факторами зовнішнього середовища. У цьому неоціненну допомогу надає мама немовляти. Тому корекційні заняття проводяться одночасно і з батьками дитини.
