На поверхні шкіри і слизових оболонок щодня потрапляє величезна кількість різних мікроорганізмів. Деякі з них не приносять своїм власникам ніякої шкоди, у той час як інші викликають ряд неприємних захворювань. Одними з найбільш часто зустрічаються мікроорганізмів є грибки. Вони здатні швидко рости і розмножуватися, а також виживати навіть у найбільш несприятливих умовах, викликаючи мікози. В останні роки різко збільшилася кількість шкідливих грибків, в результаті чого люди все частіше і частіше звертаються до лікаря з подібною проблемою. Саме тому так важливо знати, як проявляються перші ознаки недуги.

Визначення мікозу

Мікоз — це запальне захворювання грибкової природи, яке викликається різними збудниками. Найчастіше патологічні зміни з’являються на шкірних покривах, в області волосистої частини голови, на нігтях і слизових оболонках. Захворювання зустрічається з однаковою частотою як у дітей, так і дорослих. Літні люди страждають мікозами в 2,5 рази частіше. А також виділяють групи ризику з розвитку такого недуги:

• хворі на ВІЛ-інфекцію;
• особи, що перенесли операції або недавні травми;
• пацієнти, які проходять курс променевої або хіміотерапії.

Мікози передаються переважно побутовим шляхом при контакті з хворими людьми або тваринами. Мікроби проникають в організм через пошкоджені шкірні покриви: для цього достатнього найдрібнішої подряпини або тріщини. Ризик зараження зростає при використанні загальної взуття, одягу, мочалок, зубних щіток, секс-іграшок, кремів або мазей. Вразливі люди можуть отримати інфекцію в громадському транспорті, бані або навіть при примірці в магазинах. Повітряно-крапельний механізм передачі грибків не поширений, в той час як через переливання крові також існує ризик отримання мікозу. При незахищеному сексуальному контакті є ймовірність заразитися Кандіда і збудниками, що спричиняють дерматомікози.

Відео: Олена Малишева розповідає про недугу

Чому виникають грибкові захворювання

Основні причини розвитку мікозу — це різні мікроорганізми. В даний час відомо, що одне і те ж захворювання може бути викликано різними грибками. Внаслідок цього виділяють наступні підтипи недуги:

• мікроспорія (стригучий лишай або трихофітія) — захворювання, яке викликається Микроспориумом;
• епідермофітія — виникає під дією Эпидермофитикума рубиума або Кауфманна-Вольфа;
• кандидоз — провокується грибком роду Кандіда;
• глибокі мікози — поразки, викликані Бластомицетус дерматитидис, Споротрихиум.

Фактори, що сприяють формуванню недуги:

• підвищене потовиділення;
• часте переохолодження;
• прийом антибактеріальних препаратів без лікарського призначення;
• порушення дієти з переважанням солоної і жирної їжі;
• надмірне вживання спиртних напоїв;
• відвідування громадських місць;
• простудні захворювання (ГРВІ, грип);
• робота в умовах різких температурних перепадів;
• частий контакт з бродячими тваринами.

Симптоматичні прояви різних видів мікозів

Основні клінічні ознаки грибкових захворювань в залежності від їх типу:

1. Кератомикоз — це недуга, що вражає не тільки верхні шари шкіри, але і волосяні фолікули. Зовні він являє собою масивні плями жовто-коричневого або бежевого кольору, які не піднімаються над поверхнею. За незнання людина може прийняти їх за особливості пігментації або вітіліго, що ускладнює діагностику. Велика частина патологічних висипань розташовується на грудях, шиї, обличчі або передній поверхні живота. Плями не супроводжуються ніякими неприємними відчуттями і не приносять потерпілому дискомфорту.
2. Дерматомікози — група захворювань, які вражають внутрішню поверхню стоп, пахові і підколінні складки, долоні. Недуга прогресує дуже повільно: червоне пляма поступово жовтіє і перетворюється у виразку або ранку з нарывающими краями. Вона постійно мокне і покривається сукровицею, в результаті чого загоєння відбувається вкрай погано. Цей мікоз супроводжується сильними болями і печінням, пацієнти розчісують області ураження, підвищується ризик приєднання вторинної інфекції. Кінцівку набрякає, стає важко спиратися на ногу або використовувати руку. В процесі загоєння на поверхні шкіри формуються білясті струпы, які легко відриваються і травмуються.
3. Кандидоз — одна з найпоширеніших грибкових інфекцій. Вона вражає не тільки слизові оболонки, але ще й шкіру. Мікоз розташовується в області міжпальцевих складок, на нігтьових фалангах, а також на щоках, грудях або животі. Висипання мають невеликий розмір (до 1 сантиметра в діаметрі) і переважно овальну форму. Шкіра в місці пошкодження свербіж, набряк і лущиться, що приносить пацієнтові масу незручностей. Через кілька днів на поверхні висипів утворюються кірочки. Якщо їх неакуратно видалити, можливе формування рубців і шрамів.
4. Глибокі мікози — досить небезпечні інфекції, які характеризуються інтенсивним проникненням збудника в самі нижні шари шкіри. При такому захворюванні у потерпілого переважають загальні симптоми: піднімається температура до 38 градусів, розвивається нудота і блювота. Висипання мають вигляд дуже глибоких виразок, які розташовуються на передній поверхні грудей і живота, а також на попереку. Ранки мають діаметр до 4 сантиметрів, в результаті чого утворюються корости і рубці грубо деформують шкіру.

Фотогалерея: як виглядають різні форми хвороби

Відео: лекція про ознаки микозной інфекції

Методи діагностики грибкових захворювань

Клінічна картина мікозів має схожі симптоматичні прояви з іншими недугами. Щоб точно підтвердити наявність або відсутність патології, необхідно звертатися до фахівця. Найчастіше мікози доводиться диференціювати з пикою, стафілококовою або стрептококовою інфекцією.

Нерідко зустрічається поєднання відразу декількох захворювань, які ускладнюють первинну діагностику грибка. Мені доводилося брати участь в лікуванні пацієнтки, у якій мікоз розвинувся на тлі наявної бактеріальної інфекції. У рану на нозі проникли грибки, в результаті чого рана не хотіла затягуватись навіть після хірургічної операції. Антибактеріальні препарати допомагали лише ненадовго поліпшити ситуацію. Після проведеного дослідження ранового вмісту, було з’ясовано, що у пацієнтки є дерматомікоз. Лікарі призначили постраждалої протигрибкові препарати, а через десять днів посів взяли повторно. Стан рани почало поступово поліпшуватися: через місяць на поверхні шкіри не залишилося навіть сліду від виразки.

Дані загального огляду

Найбільш достовірну інформацію можливо отримати при візуальній оцінці шкіри пацієнта. Потерпілого просять повністю роздягтися або хоча б оголити ділянки, де розташовується підозріла область. Далі доктор за допомогою збільшувального скла досліджує нетипові елементи. Грибок може мати жовтий, зелений, коричневий або чорний колір. Найчастіше колонії мікроорганізму розташовуються на внутрішніх ділянках стопи, долонях, під грудьми, в пахових і підколінних складках. Лінійкою або сантиметровою стрічкою вимірюють розмір висипань і записується їх кількість. За допомогою натискання перевіряється глибина ураження: різка болючість свідчить про масивному пошкодженні.

Пам’ятайте, що перед оглядом у лікаря не варто маскувати наявність шкірних дефектів. За час своєї практики мені доводилося стикатися з жінкою, у якої був кандидоз особи. Так як постраждала вважала висипання висипом угрів, то перед виходом на вулицю наносила на них тональний крем і пудру, що ускладнювало діагностику. Захворювання було виявлено випадково: жінку попросили роздягнутися по груди, після чого вдалося виявити грибкові елементи і там. Проведене лікування допомогло позбутися від проблеми.

Дослідження під люмінесцентною лампою

Один з найпростіших способів визначення грибка — це вивчення шкірних покривів і волосся людини за допомогою спеціального світла. Для цього пацієнта просять повністю роздягтися і пройти в темне приміщення. З допомогою люмінесцентної лампи доктор послідовно вивчає шкіру потерпілого. При наявності грибка є своєрідне світіння зеленуватого або жовтуватого кольору.

Мікроскопічне дослідження

Шкірні лусочки, забрані у пацієнта, поміщають на предметне скло, яке зверху накривають тонкою пластинкою. Лаборанти досліджують отриманий образ під мікроскопом: багаторазове збільшення дозволяє виявити не тільки грибок, але й інші патогенні мікроорганізми. Колонії збудника інфекції мають вигляд круглих або овальних зерен, які розташовуються усередині клітин шкіри. Таким чином можна визначити кількість мікроорганізмів в одному кубічному сантиметрі.

Посів на мікрофлору

З допомогою скальпеля невелику кількість біологічного матеріалу збирається в пробірку. Зразок транспортують у лабораторію, де його ділять на кілька частин і поміщають в чашки Петрі, що містять різні поживні середовища, а також включають термостат. Через 10-14 днів оцінюють ріст колоній: кожні грибки мають певний колір і форму. Виходячи з отриманих даних, лікарі можуть зробити висновок не тільки про природу мікроорганізму, але і перевірити його стійкість до різних препаратів. Для цього в чашки Петрі з посівами додають протигрибкові засоби і оцінюють життєздатність мікробів. Відсутність зростання протягом кількох днів свідчить про те, що цей препарат може бути використаний для боротьби з недугою.

Як грамотно лікувати мікоз

Терапія грибкових інфекцій — це дуже тривалий процес. Зазвичай лікарі починають з призначення щадних медикаментозних засобів для місцевого впливу, якщо захворювання знаходиться на початковій стадії розвитку. При глибоких мікозах, що супроводжуються сильними шкірними ушкодженнями, використовуються не тільки загоюють препарати, але і ліки для системного впливу. Правильне харчування також є невід’ємною частиною будь-якої терапії. На відновлювальному етапі доктора призначають проведення фізіопроцедур, які покращують процеси регенерації.

Основні цілі лікування мікозів:

• загибель грибкових мікроорганізмів і запобігання їх розвитку;
• стимуляція утворення нових клітин;
• профілактика пігментації і рубцювання шкірних покривів;
• захист від проникнення бактеріальної інфекції в ранки і тріщини;
• нормалізація обмінних процесів в організмі;
• зміцнення імунітету.

Медикаментозна терапія захворювання

Для лікування мікозів застосовуються препарати як місцевого, так і системної дії. Така схема використання дозволяє не тільки ефективно позбутися збудників захворювання, але і знижує ризик повторного виникнення.

Не забувайте, що лікарські препарати призначаються виходячи з віку, статі і ваги пацієнтів. Наявність хронічних або гострих патологій також виключає використання деяких засобів. Не купуйте медикаменти самостійно: це може призвести до неконтрольованих наслідків.

Таблиця: препарати для терапії недуги

Фізіопроцедури і дієта в лікуванні грибкових захворювань

Правильне харчування — одна з кращих засобів для боротьби з мікозами. Саме якість і характер вживаної нами їжі впливає на стан імунної системи і зростання шкідливих мікроорганізмів. Лікарі рекомендують дотримуватися наступних принципів правильного харчування:

• обсяги порцій до 300-400 грам;
• виняток солі до мінімально можливого кількостей;
• вживання до 2 літрів води на добу;
• використання тільки натуральних і свіжих продуктів без добавок;
• відмова від алкоголю;
• проміжки між прийомами їжі — не більше 3 годин.

Зразкове меню для пацієнтів, які страждають від мікозів:

1. Сніданок. Відварене яйце чи омлет, сиркова маса, тост з маслом і сиром. Можна випити зелений або чорний чай.
2. Обід. Суп, зварений на пісному м’ясі, салат з моркви і капусти, заправлений вершковим маслом. Рекомендується використовувати цільнозерновий хліб замість білого.
3. Вечерю. Каші, макарони або запечені овочі у сполученні з рибою, куркою, свининою або яловичиною. Один раз в тиждень можна їсти морепродукти.
4. Перекус. Натуральний йогурт, склянка молока або кефіру в поєднанні з печивом.

Фотогалерея: корисна їжа

Фізіолікування також відіграє важливу роль у відновленні пацієнтів з різними видами мікозів. Тривалість процедур і їх характер визначає лікар. Для реабілітації найчастіше використовують такі методики:

1. Ультрафіолетове опромінення шкіри, ураженої грибком. Пацієнта поміщають в спеціальний солярій, де на нього впливає світлова хвиля певної довжини. Ультрафіолет володіє бактерицидним ефектом і вбиває більшість шкідливих мікробів, запобігаючи не тільки подальший ріст грибків, але і приєднань бактеріальної інфекції.
2. Парафінотерапія — використання розтопленого воску з лікувальною метою. Лікар наносить на уражені ділянки шкіри за допомогою одноразової пензлика спеціальний склад, що володіє обволікаючим дією. Після того як віск застигає, його видаляють. Така процедура дозволяє пом’якшити тріщини і запобігає формування ранок.
3. Грязьові обгортання — універсальна методика, що рятує від свербіння і роздратування. На тіло пацієнта намазують лікувальну суміш, що містить різні трави і глину. Після застигання скоринку обережно зчищають скребками. Бруд покращує процеси регенерації.

Фотогалерея: фізіопроцедури, використовувані при недугу

Народна медицина в якості додаткового засобу

Якщо у вас немає можливості найближчим часом звернутися в поліклініку та отримати рецепт, допустимо використовувати настої, відвари і примочки для боротьби із захворюванням. Багато рослини, трави і плоди володіють цілющими властивостями, які зменшують клінічні прояви мікозу і дозволяють дотягнути до консультації з лікарем. Пам’ятайте, що народна медицина не може бути використана в якості основного засобу лікування: вона не вбиває грибок зсередини, а лише знімає симптоми захворювання.

Не забувайте про те, що деякі трави і рослини можуть бути потенційними алергенами для людини. У своїй практиці мені доводилося стикатися з жінкою, яка використовувала для лікування грибка відвар кульбаби, намазавши відразу велику дозу на шкіру. Рука покрилася пухирями, набрякла і стала різко болючою. Для профілактики таких ситуацій перед початком застосування необхідно провести тестування: одну чайну ложку засобу нанесіть на поверхню шкіри і розітріть. При відсутності будь-якої реакції можна продовжувати застосування засоби далі. Якщо спостерігаються зміни у вигляді почервоніння і лущення, варто відмовитися від цього рецепту і випити протиалергічний препарат.

Найпопулярніші засоби для боротьби з грибковою інфекцією:

1. Два великих листків лопуха обдайте окропом. Як тільки вони охолонуть, помістіть їх на область ураження, накрийте марлею і закріпіть за допомогою еластичного бинта. Тримати таку пов’язку необхідно протягом 20 хвилин. Лопух допомагає зняти запалення і зменшує свербіння шкірних покривів. Процедуру рекомендується проводити один раз на два дні протягом місяця.
2. 100 грамів господарського мила потріть на тертці. Одну чайну ложку стружки розчиніть в склянці окропу і додайте три краплі розмаринового масла. За допомогою ватного диска акуратними рухами нанесіть отриману рідину на місце розташування грибка, після чого дайте висохнути. Змийте утворилася корочку прохолодною водою. Така процедура дозволяє створити на шкірі несприятливе середовище для розвитку мікробів. Рекомендується використовувати цей метод 2-3 рази на тиждень до повного лікування.
3. Наберіть ванну з гарячою водою. Додайте туди 100 грам ромашки та звіробою, а також 20 крапель масла персикових кісточок. Пориньте у воду, щоб вона повністю закривала місце знаходження грибка, пролежите не менше 30 хвилин. Така ванна дозволяє не тільки пом’якшити шкіру, але і знімає свербіж та подразнення м’яких тканин. Процедуру рекомендується проводити перед сном кожен день протягом місяця.

Фотогалерея: засоби народної медицини для боротьби з грибковими інфекціями

Особливості терапії мікозів у дітей

Тіло маленької дитини має безліч відмінностей від організму дорослої людини. Шкірні мікози протікають у малюків з набагато більш інтенсивними проявами, в результаті чого змінюється підхід до лікування. Фізіопроцедури таким пацієнтам призначають досить рідко: вони не приносять очікуваного результату при боротьбі з мікозами. Діти до року можуть харчуватися материнським молоком, у той час як для більш старших необхідно дотримання дієти. А також багато медикаментозні препарати можуть завдати організму шкоди: саме тому всі дозування повинен визначати тільки лікар.

Які засоби використовуються для боротьби з недугою у малюків:

1. Дезінтоксикаційна терапія. Препарати цієї групи дозволяють вивести з організму шкідливі продукти грибкової життєдіяльності і полегшують перебіг хвороби. З цією метою використовують Регідрон, Дисоль, Трисоль, Ацесоль, Реамберін.
2. Протигрибкові препарати застосовують у вигляді місцевих та загальних ліків (залежно від тяжкості ураження). Найпоширеніші засоби цієї серії: Клотримазол, Флуконазол, Пімафуцин, Ністатин.

Фотогалерея: препарати для терапії мікозів у дитячому віці

Лікування грибкових захворювань у вагітних і годуючих жінок

Організми дитини і матері нерозривно пов’язані між собою. У період вагітності та під час годування груддю дитина отримує все ті ж речовини і препарати, що та жінка. Багато хто з сучасних лікарських засобів, що переміщуються через плаценту (дитяче місце) або затримуються в молоці. Це сприяє їх проникненню в тіло малюка і може призвести до несприятливих наслідків для росту і розвитку.

При вагітності та годуванні груддю неприпустимо використовувати препарати для системного впливу. Навіть при запущених випадках лікарі рекомендують починати з мазей, гелів і різних примочок.

Основні принципи боротьби з захворюванням:

• нормалізація харчування (більше білкової та кисломолочної їжі з повною відмовою від фастфуду);
• проходження щадних фізіологічних процедур (ультразвукової терапії, ультрафіолетового опромінення, грязьових та глиняних ванночок і масок);
• застосування протигрибкових препаратів місцевої дії, що не чинять впливу на плід (Клотримазол, Ламізил, Микоспор);
• дотримання правил особистої та громадської гігієни з щоденної обробкою шкірних покривів.

Фотогалерея: засоби, які можна використовувати при вагітності

Різні способи профілактики мікозів

Грибкові захворювання досить важко піддаються лікуванню і часто з’являються повторно при найменшому пошкодженні імунної системи. Саме тому повне виліковування не дає гарантії того, що рецидив не відбудеться в найближчі кілька місяців. Для запобігання цього необхідно дотримуватися деяких правил, що забезпечують захист від мікозу.

Під час стажування у лікарні Лондона мені довелося брати участь разом з місцевими лікарями у проведенні дослідження, спрямованого на профілактику грибкових захворювань шкіри, що виникають на тлі прийому антибіотиків. Відібрали групу з кількох десятків пацієнтів, яким необхідно було приймати протимікробні препарати. Разом з ними лікарі призначили також спеціальну дієту з великою кількістю кисломолочної їжі. Паралельно з цим всі пацієнти приймали лактобактерії. Через кілька місяців було проведено обстеження: ті люди, які дотримувалися рекомендацій лікаря, не страждали від грибкових захворювань, в той час як особи, які порушували режим, мали як мінімум один мікоз.

Основні правила індивідуальної профілактики грибкових захворювань:

1. У магазинах при примірці взуття обов’язково використовуйте шкарпетки або панчохи. На поверхні устілки або ремінців можуть залишатися спори грибків, якщо їх одягав людина з подібним захворюванням. З цієї ж причини не рекомендується носити чуже взуття: деякі мікроорганізми не гинуть навіть при самій старанної прання і хімічній обробці.
2. При відвідуванні громадських місць (лазня, сауна, басейн, душ, джакузі, знімна квартира або будинок) обов’язково надягайте гумові тапочки. Вони запобігають проникнення грибка і досить легко обробляються з допомогою антисептичних і миючих засобів. Не забувайте, що підошву також необхідно дезінфікувати, так як на ній залишається найбільша кількість мікробів.
3. Слідкуйте за особистою гігієною. Миття рук і використання вологих серветок — це одне з головних правил профілактики грибкових захворювань. А також необхідно регулярно приймати душ і обробляти шкіру стоп спеціальними зволожуючими кремами. Це дозволить уникнути розвитку тріщин і дрібних шкірних ранок, які є вхідними воротами для грибкової інфекції.
4. Не приймайте антибіотики самостійно, якщо на те немає вагомої причини. Більшість патогенних мікроорганізмів проникають в людське тіло у тому випадку, коли у нього відсутній природний захист. На жаль, антибактеріальні засоби вбивають не тільки шкідливі, але і корисні мікроби, внаслідок чого порушується мікрофлора організму. На цьому тлі у 80% пацієнтів виникають грибкові інфекції.
5. Намагайтеся харчуватися правильно. Надлишок солоної, жирної і солодкої їжі порушує перебіг обмінних процесів. Внаслідок цього людське тіло стає вкрай вразливою для проникнення мікроорганізмів. Лікарі рекомендують ввести в раціон більше овочів, ягід і фруктів, а також не забувати про натуральному білку, який ми отримуємо з риби, м’яса і молочних продуктів.

Мікози — досить поширена форма грибкових захворювань, які протягом життя хоча б раз зустрічаються у кожної людини. Відсутність терапії недуги може призвести до несприятливих наслідків: саме тому необхідно одразу ж звертатися до лікаря. Пам’ятайте, що лікування в домашніх умовах припустимо тільки після консультації з фахівцем або при наявності медичної освіти. Не забувайте ретельно виконувати всі приписи: це допоможе уникнути повторного зараження грибкових недугою.