Омепразол (таблетки) при панкреатиті – інструкція із застосування, відгуки, аналоги, форма випуску, побічні дії, протипоказання, ціна

Препарат відновлює обмін речовин у пацієнтів з порушеннями секреторної функції підшлункової залози. Прийом Омепразолу протягом тривалого часу гастроентерологи рекомендують для лікування хронічного панкреатиту, а також при виразкових та інших захворюваннях, що зачіпають головні органи травлення.

Медикамент використовують і при загостренні цих хвороб. Однак найбільшу ефективність і стійкі позитивні результати Омепразол продемонстрував при хронічній формі хвороб ШКТ.

Фармакологічні властивості Омепразолу дозволяють приймати його при хронічній формі панкреатиту, портальної гіпертензії та для профілактики ерозивно-виразкових захворювань слизової оболонки стравоходу і шлунка.

Дорослим – 1-2 рази на день (доза від 20 до 120 мг/добу).

Дітям старше 12 років – 1 раз на день (доза від 20 до 60 мг/добу).

Приймати Омепразол необхідно натщесерце, не розжовувати, запивати невеликою кількістю води, за півгодини до сніданку або вечері.

Сумісність з алкоголем у медикаменту відсутня.

Використання Омепразолу може спровокувати деякі оборотні побічні явища.Найчастіше виникають анемія, блювання, сухість у роті, гастрит, бронхоспазм, головний біль, м’язова слабкість.

Медикамент не впливає на керування транспортним засобом.

Головним протипоказанням для застосування Омепразолу є індивідуальна непереносимість окремих компонентів препарату.

Застереження стосуються пацієнтів, у яких порушені функції печінки і нирок або є хронічні захворювання цих органів.

В середньому курс лікування триває від 14 до 60 днів. Лікар враховує вік пацієнта, а також ступінь і форму порушень роботи підшлункової залози або інших органів. Омепразол не викликає звикання.

Омепразол уповільнює дію лікарських речовин, пов’язаних з ефективністю всмоктування і з рН шлунка: Ампіцилін, Кетоконазол, солі заліза і т. д.

Медикаменти, які трансформуються в клітинах печінки (Фенітоїн, Варфарин та ін), при взаємодії з Омепразолом розщеплюються повільніше, збільшується їх концентрація в крові.

Омепразол уповільнює процес виведення з організму компонентів транквілізаторів. Препарат здатний посилювати ефективність деяких антикоагулянтів і протисудомних препаратів. При одночасному застосуванні з Кларитроміцином посилюється дія обох лікарських препаратів.

При перевищенні призначеної дози Омепразолу можливі порушення роботи ШЛУНКОВО-кишкового тракту.

Ознаки передозування Омепразолом: сонливість, нудота, головний біль, потовиділення, приплив крові до обличчя, сухість у роті, тахікардія, нечіткість зору, сплутаність свідомості.

У цій ситуації необхідна відміна медикаментозного засобу. Слід провести симптоматичну терапію.

Препарат необхідно зберігати у темному місці, недоступному для дітей. Температура не повинна перевищувати +25ºС.

Термін зберігання ліків становить 3 роки з дати виробництва.

Омепразол являє собою суміш речовин 2-енантіомерів. Цей білий порошок, який добре розчиняється в метанолі і етанолі, але погано розчинний у воді.

В аптечних пунктах Омепразол продається у вигляді порошку, в таблетках і капсулах. З порошку готують розчин для внутрішньовенних ін’єкцій . Капсули містять 10 або 20 мг діючої речовини таблетки – 10, 20 або 40 мг. Порошок продається у флаконах по 40 мг.

Омепразол не призначають при грудному вигодовуванні і в період виношування дитини.

На органи секреції препарат починає діяти швидко і активно, тому воно дозволено до застосування в педіатрії для лікування дітей старше 12 років. Дози і тривалість прийому Омепразолу визначаються педіатром і дитячим гастроентерологом.

Омепразол відпускається з аптек за рецептом лікаря.