Функції підшлункової залози в організмі людини: що виробляє, ендокринна, екзокринна
Підшлункова залоза (ПЗ, підшлункова) – орган черевної порожнини, поєднує в собі зовнішньосекреторну і внутрисекреторную діяльність. Така подвійність дозволяє віднести функції підшлункової залози до ендокринної та екзокринної систем одночасно.
Підшлункова залоза (ПЗ, підшлункова) – орган черевної порожнини, поєднує в собі зовнішньосекреторну і внутрисекреторную діяльність.
Навіщо потрібна підшлункова
Беручи участь у багатьох фізіологічних і обмінних процесах, підшлункова залоза виконує завдання:
- вироблення травних ферментів (екзокринна функція);
- секреція гормонів, що грають важливу роль в обміні речовин (ендокринна функція);
- участь у гуморальній регуляції процесів у всьому організмі.
Для реалізації функції зовнішньої секреції використовується система проток, що йдуть від залозистих клітин і впадають в головний протока, також званий вирсунговым протокою, який виводить панкреатичний сік в дванадцятипалу кишку.
Внутрішня секреція здійснюється шляхом виділення гормонів через капіляри в систему кровообігу.
Значення підшлункової залози для нормальної життєдіяльності людини настільки велике, що навіть мінімальні збої в діяльності органу ведуть до суттєвих порушень функціонування всього організму.
Беручи участь у багатьох фізіологічних і обмінних процесах, підшлункова залоза виконує завдання екзокринної та ендокринної функцій.
Ендокринна функція підшлункової залози
Назва цієї сторони діяльності підшлункової залози означає “відділяю всередину” (грец. endon – всередину і krino – відокремлюю). Активні речовини при здійсненні ендокринної функції надходять не в зовнішню по відношенню до органу середу, а в систему внутрішніх капілярів і судин.
Залозиста тканина підшлункової має часточкову будову, серед часточок розташовані скупчення клітин, відповідальних за ендокринну функцію, – острівці Лангерганса. Загальна маса ендокринних клітин становить до 2% маси ПЗ. Ці клітини не мають вивідних проток, що виробляються ними гормони надходять у систему кровообігу. У тканинах підшлункової залози існують і поодинокі ендокринні клітини, не включені в острівці.
Ендокринні клітини підшлункової виробляють 5 гормонів:
- інсулін;
- глюкагон;
- соматостатин;
- панкреатичний поліпептид;
- грелін.
Інсулін і глюкагон регулюють рівень глюкози в крові: інсулін знижує його, а глюкагон підвищує. Вироблення глюкагону зростає при зниженні вмісту глюкози в крові. Глюкагон також володіє спазмолітичним ефектом і бере участь в процесі розщеплення ліпідів.
Підшлункова залоза:будова
Порушення нормальної секреції інсуліну ведуть до стійкого збільшення вмісту цукру в крові (гіперглікемія). Недолік секреції глюкагону викликає зниження цукру (гіпоглікемія). Обидва стани відносяться до цукрового діабету.
Соматостатин бере участь у гуморальній регулюванні життєвих процесів, пригнічуючи при необхідності синтез деяких речовин в залізистих органах.
Панкреатичний поліпептид регулює співвідношення шлункового соку і панкреатичного секрету в просвіті дванадцятипалої кишки.
Грелін – гормон, відповідальний за формування почуття голоду.
Екзокринна функція підшлункової залози
Екзокринна функція ПЗ (гр. exo – зовні, поза) полягає у виробленні власного рідкого секрету і виведення його в травний тракт.
Часточки підшлункової містять панкреатичні ацинуси – екзокринні функціональні одиниці органу. В ацинусах виробляється панкреатичний секрет, який виводиться за системою проток в головний протока підшлункової залози. Ацинуси продукують до 2 літрів секрету в добу.
Сік підшлункової містить бікарбонати, воду, електроліти і ферменти, необхідні для переварювання жирів, білків і вуглеводів.
Гуморальна функція
Гуморальна регуляція процесів життєдіяльності (від лат. humor – рідина) здійснюється шляхом виділення і розповсюдження активних речовин в рідкому середовищі тіла. ПЖ бере участь у цій регуляції як своєї ендокринної частиною, так і екзокринною.
Іноді під гуморальної функцією підшлункової розуміють її участь у формуванні почуття голоду і ситості, регулюванні процесів виділення і гноблення залозистих органів. Зокрема, з допомогою гуморальної функції регулюється обсяг виділення панкреатичного секрету в залежності від обсягу і виду надходить їжі.
Під гуморальної функцією підшлункової розуміють її участь у формуванні почуття голоду і ситості, регулюванні процесів виділення і гноблення залозистих органів.
В ацинусах виробляється панкреатичний секрет, який виводиться за системою проток в головний протока підшлункової.
Порушення нормальної секреції інсуліну ведуть до стійкого зміни вмісту цукру в крові, що веде до розвитку цукрового діабету.
Екскреторна
Під цією назвою мається на увазі діяльність ПЖ по її звільненню від кінцевих продуктів метаболізму. Панкреатичний сік має високу активність, надмірне його присутність в тканинах залози може запустити процес саморуйнування. Необхідно, щоб секрет вироблявся і виводився в точній відповідності з кількістю їжі, що надійшла в травний тракт.
Утилізація секрету відбувається у дванадцятипалій кишці, лише один фермент виводиться з калом у незміненому вигляді – еластаза. Така властивість дозволяє за її вмісту в калі оцінити роботу підшлункової.
Внутрисекреторная функція
Внутрисекреторная функція полягає у виділення біологічно активних речовин (гормонів) через міжклітинну рідину в систему капілярів і потім в загальний кровотік. Гормони підшлункової надають регулюючий вплив на обмін речовин і фізіологічні функції людського тіла.
Внешнесекреторная
Внешнесекреторная функція підшлункової залози здійснюється шляхом вироблення та подання травних ферментів у дванадцятипалу кишку. Ферменти містяться в панкреатичному соці – рідини з вираженою лужною реакцією, що сприяє нейтралізації кислотного вмісту шлункового соку.
Внешнесекреторная функція ПЗ здійснюється шляхом вироблення та подання травних ферментів у дванадцятипалу кишку.
Протягом доби підшлункова здатна виробляти до 2 л панкреатичного соку. Регуляція секреції здійснюється за допомогою гормонів, деякий участь в управлінні процесом приймає блукаючий нерв.
Травна
Ключове значення для процесу травлення і розщеплення мають ферменти підшлункової залози. Від ступеня переробки протеїнів, жирів і вуглеводів залежить якість всмоктування поживних речовин і вітамінів у кишечнику.
Секрет, що виділяється підшлунковою залозою протоки, потрапляє в дванадцятипалу кишку через сфінктер Одді, який виконує функцію клапана.
Поки травлення не почалося, він зімкнутий, при вступі харчової маси в кишечник відкривається сфінктер, панкреатичний сік разом з жовчю подається в систему травлення, починається перетравлення.
Панкреатичні ферменти необхідні для розщеплення містяться в їжі вуглеводів, жирів і білків на молекули поживних речовин і вітамінів, які можуть проникати в мембрани слизової оболонки кишечника для участі у подальшому обміні речовин.
Підшлункова виробляє різні ферменти для переробки трьох ключових органічних речовин, що надходять з їжею – білків, жирів і вуглеводів.
Панкреатичні ферменти необхідні для розщеплення містяться в їжі вуглеводів, жирів і білків на молекули поживних речовин і вітамінів, які можуть проникати в мембрани слизової оболонки кишечника для участі у подальшому обміні речовин.
Розщеплення білкових молекул здійснюється ферментної групою протеази, що містить трипсин, хімотрипсин і эластазу
За розщеплення вуглеводів відповідає амілаза.
Поділ жирів на гліцерин і жирні кислоти відбувається під дією панкреатичної ліпази.
За що відповідає підшлункова залоза в чоловіків
Функції підшлункової збігаються у чоловіків і жінок, але запалення цього органу (панкреатит) буває частіше у чоловіків. Виною тому більш інтенсивне споживання алкоголю чоловіками. До 70% випадків виникнення гострого панкреатиту викликано алкогольним отруєнням.
Сприяє розвитку панкреатиту і нерегулярне харчування, більшою мірою властиве чоловікам. Також у чоловіків частіше зустрічаються інші патології підшлункової залози, зокрема, рак (3,4% всіх випадків раку проти 2,5% у жінок).
Функції підшлункової збігаються у чоловіків і жінок, але запалення цього органу (панкреатит) буває частіше у чоловіків. Виною тому більш інтенсивне споживання алкоголю чоловіками.
Панкреатит (гострий і хронічний) руйнує клітини підшлункової, в тому числі острівці Лангерганса, що призводить до цукрового діабету, який на перших етапах може протікати безсимптомно. При цьому високий рівень глюкози в крові викликає пошкодження дрібних кровоносних судин, серед наслідків цієї патології буває порушення еректильної функції у чоловіків.
