Симптоми і лікування алкогольної енцефалопатії

Алкогольна енцефалопатія – це патологічний стан, що є результатом тривалої інтоксикації організму при хронічному алкоголізмі. Клінічні прояви цього порушення виникають на фоні відмирання великої кількості функціональних клітин головного мозку.

Клінічні прояви цього порушення виникають на фоні відмирання великої кількості функціональних клітин головного мозку.

Дане захворювання може розвинутися при рідкісному і несистематичном вживанні спиртних напоїв. В особливу групу ризику входять люди, що мають 2-3 стадію алкогольної залежності. У чоловіків частіше, ніж у жінок, діагностується енцефалопатія. Ця патологія має код за МКХ 10 – G31.2.

Причини

Причина захворювання криється в порушенні обмінних процесів, що спостерігається на фоні систематичного вживання великих доз алкоголю протягом тривалого часу. У більшості випадків розвитку цієї важкої форми психозу передує ряд запоїв, які можуть тривати від кількох днів до тижня і навіть місяці. Підвищує ризик появи цієї проблеми вживання низькоякісної алкогольної продукції та технічних рідин.

На тлі тривалого зловживання спиртними напоями наростає нестача вітамінів. Нерідко сильне токсичне ураження центральної нервової системи спостерігається на тлі дефіциту В1, В6, В12 і Р. через зниження вмісту в організмі цих сполук спостерігається підвищення проникності кровоносних судин, розташованих в мозку. Дефіцит поживних речовин провокує ураження середнього мозку і гіпоталамуса. Це призводить до розвитку енцефалопатії Гайя-Верніке.

У більшості випадків розвитку цієї важкої форми психозу передує ряд запоїв, які можуть тривати від кількох днів до тижня і навіть місяці.

Через що відбуваються метаболічних змін мезенхімальні клітини, нейрони починають недоотримувати необхідні їм поживні речовини і кисень. Розвивається набряк мозку. Особливо сильно на тлі систематичної алкогольної інтоксикації страждають мозок і гіпоталамус. На інші відділи мозку продукти розпаду спирту і порушення метаболізму також чинять негативний вплив.

Підвищує ризик розвитку енцефалопатії наявність проблем з роботою нирок, печінки і серця, характерних для людей, страждаючих алкоголізмом. Найбільш важкий перебіг алкогольних психозів частіше спостерігається при наявності у людини інших психічних відхилень, у тому числі шизофренії та епілепсії.

Підвищує ризик розвитку енцефалопатії наявність проблем з роботою нирок, печінки і серця, характерних для людей, страждаючих алкоголізмом.

Як проявляється

Розвиток алкогольної енцефалопатії супроводжується важкими соматичними, психічними і неврологічними розладами. Дане патологічний стан може протікати в гострій і хронічній формі. Кожен варіант патології має свої особливості клінічної картини.

Гостра

Існує кілька варіантів гострого перебігу алкогольної енцефалопатії. Найбільш небезпечною вважається надгостра форма патології, оскільки в цьому випадку спостерігається стрімке наростання симптомів, що може привести до летального результату. З’являються наступні ознаки патології:

• занепад сил;
• втрата свідомості;
• підвищення температури тіла до 40°C;
• судоми;
• галюцинації;
• порушення дихання і роботи серця.

Пацієнт впадає в кому. Протягом 2-3 днів може розвинутися поліорганна недостатність.

Іншим поширеним варіантом гострого перебігу алкогольної енцефалопатії є синдром Гайя-Верніке. Приблизно за 7-10 днів до появи характерної симптоматики виникають провісники. У хворих виражено проявляється астенічний синдром, виражений порушеннями пам’яті і сну, стрибками ПЕКЛО, задишкою та погіршенням роботи внутрішніх органів.

У цьому випадку патологія починається з середнього або важкого делірію. У хворого з’являються зорові і слухові галюцинації. Збудження змінюється нерухомістю. Підвищується м’язовий тонус. Пацієнти ведуть себе неспокійно, можуть щось вигукувати, здійснювати безглузді рухи і дії.

У цьому випадку патологія починається з середнього або важкого делірію. У хворого з’являються зорові і слухові галюцинації.

Первинна фаза розвитку гострої енцефалопатії супроводжується появою таких симптомів, як:

• інсульти, виражені дрібними крововиливами в мозок;
• марення і галюцинації;
• свідомість, що переходить у кому;
• тремор;
• судоми;
• порушення дихання;
• набряклість кінцівок та обличчя;
• відсутність реакції зіниць;
• підвищення температури тіла;
• зниження АТ;
• збільшення печінки.

Клінічні прояви цього патологічного стану наростають протягом 7-15 днів. При несприятливому перебігу можливий летальний результат. Якщо пацієнт переживає гостру фазу енцефалопатії, у нього залишаються важкі неврологічні порушення.

Первинна фаза розвитку гострої енцефалопатії супроводжується зниженням артеріального тиску.

Хронічна

До хронічних форм алкогольної енцефалопатії відносяться корсаковський психоз і алкогольний псевдопараліч. Це найбільш часто зустрічаються різновиди патологічного стану. Дане порушення розвивається на тлі тривалого запою. При хронічної енцефалопатії, вираженої корсаківським синдромом, спостерігається поява таких симптомів, як:

• порушення пам’яті;
• дезорієнтація;
• збіднення мови;
• рухові порушення;
• неврити.

По мірі прогресування захворювання пацієнт поступово перестає нормально пересуватися. Втрачає здатність обслуговувати себе. Поступово розвивається недоумство. Даний варіант перебігу захворювання майже не піддається терапії.

При хронічної енцефалопатії, вираженої корсаківським синдромом, спостерігається порушення пам’яті.

Іншою формою хронічної енцефалопатії є алкогольний псевдопараліч. Це розлад частіше спостерігається у чоловіків. Дане порушення в більшості випадків розвивається на тлі гострого ураження мозку. У пацієнта спостерігається прогресуюча деменція, деградація особистості, порушення мови та рухової активності. Пацієнт не може адекватно оцінювати свої вчинки і правильно реагувати на вчинки оточуючих. Настрій часто змінюється. Можливо розвиток манії величі й інших станів.

Діагностика

При появі ознак алкогольної енцефалопатії хворому потрібна консультація невролога, нарколога та психолога. Спочатку виконується збір анамнезу і повний неврологічний огляд. Фахівцям важливо уточнити характер перебігу алкогольної залежності. Для постановки точного діагнозу призначається проведення таких досліджень, як:

• загальний і біохімічний аналізи крові;
• аналізи сечі;
• МРТ;
• ЕЕГ;
• УЗД органів черевної порожнини;
• КТ;

Для постановки точного діагнозу призначається проведення загального і біохімічного аналізу крові.

Нерідко призначаються додаткові дослідження для уточнення роботи нирок, печінки, органів серцево-судинної системи і т. д. Лікаря потрібно виключити інші форми психозів, шизофренію і т. д.

Лікування

Для збереження життя пацієнта та попередження розвитку стійких неврологічних порушень при енцефалопатії, потрібне комплексне лікування, що передбачають використання ряду препаратів, фізіотерапевтичних процедур, спеціальної дієти та лікувальної гімнастики.

Враховуючи, що це патологічний стан може стати причиною летального результату, терапія повинна проводитися в умовах стаціонару під контролем медичного персоналу. У першу чергу проводиться детоксикаційна терапія. Крім того, призначаються препарати, що дозволяють нормалізувати обмінні процеси, в тому числі:

• вітаміни групи В, РР;
• аскорбінова кислота;
• глутамінова кислота;
• розчин глюкози.

Враховуючи, що це патологічний стан може стати причиною летального результату, терапія повинна проводитися в умовах стаціонару під контролем медичного персоналу.

При необхідності для стабілізації стану можуть призначатися стероїди і вітамінний. Для поліпшення мозкового кровообігу призначаються ноотропи. До препаратів цієї групи, що застосовують при алкогольної енцефалопатії, відносяться:

• Актовегін;
• Цинаризин;
• Енцефабол;
• Пірацетам.

Нерідко в схему лікування вводять ліки, що сприяють усуненню гіпоксії і метаболічних порушень, в тому числі:

• Мілдронат;
• Омега-3;
• Антіоксікапс.

При необхідності призначаються антиконвульсанти, які дозволяють усунути судоми. До часто застосовуються засобів такого типу відносяться Реланіум і Карбамазепін. У деяких випадках можуть призначатися протиепілептичні препарати. Для стабілізації артеріального тиску призначають гіпотензивні засоби.

При необхідності призначаються антиконвульсанти, які дозволяють усунути судоми. До часто застосовуються засобів такого типу відносяться Реланіум і Карбамазепін.

Часто в схему терапії вводяться антигістамінні засоби. Пацієнтам, у яких присутній високий ризик розвитку набряку мозку, призначаються сечогінні препарати. При необхідності можуть знадобитися процедури гемодіалізу, підключення пацієнта до апарату штучної вентиляції легенів та інших систем життєзабезпечення. Якщо пацієнт пережив гострий період, можуть призначатися такі фізіотерапевтичні процедури, як:

• контрастний душ;
• голковколювання;
• лікувальні ванни;
• курс масажу.

Якщо пацієнт пережив гострий період, можуть призначатися такі фізіотерапевтичні процедури, як контрастний душ.

Пацієнту потрібно виконувати спеціальний комплекс вправ. Найважливішою умовою хоча б часткового відновлення здоров’я є повна відмова від алкоголю. Пацієнту потрібне тривале лікування у нарколога і психотерапевта.

Прогноз життя

Прогноз і тривалість життя при алкогольної енцефалопатії багато в чому залежать від клінічного перебігу патології та своєчасності початку надання допомоги. При розвитку ускладнень і критичного ураження структур мозку летальний результат може наступити протягом 3-15 днів після початку нападу.

У людей, що страждають хронічною формою цієї патології, також скорочується тривалість життя.

Наслідки

Розвиток енцефалопатії може стати причиною важких ускладнень. Найбільш часто на тлі цього патологічного стану розвиваються такі порушення, як:

• параліч кінцівок;
• порушення роботи серцево-судинної системи;
• гіпертонічна хвороба;
• нетримання сечі і калу;
• проблеми з мовленням;
• погіршення зору;
• розвиток пухлин мозку;
• деменція.

Дані стану відображаються на можливості людини вести повноцінний спосіб життя.

Профілактика

Для недопущення розвитку енцефалопатії необхідно повністю відмовитися від прийому алкоголю. Спиртні напої будь-якої міцності становлять небезпеку для здоров’я головного мозку. З молодості слід дотримуватися здорового способу життя. Варто регулярно виконувати фізичні вправи і правильно харчуватися, включаючи в раціон продукти з високим вмістом вітамінів, мінералів, рослинної клітковини і білка.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями: