Лактазна недостатність або непереносимість молока у дітей

Лактазна недостатність – захворювання, що характеризується непереносимістю молоковмісних продуктів.

Найбільше значення це захворювання має до кінця першого року життя, коли основу харчування дитини складає грудне молоко.

Причини розвитку хвороби

До моменту народження у здорової дитини фермент лактаза досягає максимальної активності, а у дорослих вона знижується, що пов’язано із зменшенням потреби у перетравленні молоковмісних продуктів. Тому знижена активність лактази в зрілому віці не є патологією і хворобою.

З-за нестачі ферменту, переробного молоко, відбувається неповне його розщеплення і воно не може всмоктатися в кишкову стінку, проходячи в далекі відділи кишечника дитини. Відбувається його бродіння з виділенням газу – водню. З-за бродильних процесів і підвищеного газоутворення вміст кишечника дитини здобуває кислу реакцію, утворюються жирні кислоти, які сприяють всмоктуванню рідини в просвіт кишечника, викликаючи характерну діарею у малюка.

Види лактазной недостатності

• Вроджена – обумовлена генетичним дефектом (у 2 хромосомі), в результаті чого виробляється неактивна лактаза або вона взагалі не виробляється. Може виявлятися відразу після народження (рідко, успадковується аутосомно – рецессивно, проявляючись у малюка у тому випадку, якщо обоє батьків мають дефектний ген) або через кілька років (первинна).
• Набута – виникає в результаті дефектів і уражень стінки кишечнику, що перешкоджає нормальній виробленні ферментів (при целіакії, радіаційних ураженнях, хронічних захворюваннях кишечника)
• Транзиторна – виділяється в окрему групу. Характерна для недоношених дітей, у яких лактаза ще не досягла своєї максимальної активності.

Симптоми лактазной недостатності

Перше, що помічають батьки – зміни характеру стільця: він стає пінистий, рідкий, з неприємним кислим запахом, може бути з домішкою “зелені”. Діти, які страждають лактазною недостатністю, ведуть себе неспокійно, притискають ніжки, плачуть через деякий час після годування, часто зригують, можлива блювота. Животик здувається. Так як порушується всмоктування поживних речовин, то такі малюки погано набирають у вазі, в подальшому відстають у рості і розвитку.

Якщо вроджена лактазна недостатність проявляється з перших днів життя, то вона має тяжкий перебіг. Прояви виникають при годуванні малюка не тільки грудним молоком, але і будь-якими сумішами на основі коров’ячого молока. Пронос у таких дітей не піддаються звичайним методам лікування. З-за частої блювоти (може бути після кожного годування) та діареї організм дитини зневоднюється і загальний стан різко погіршується. Скасування молока і молоковмісних сумішей призводить до швидкому поліпшенню самопочуття малюка.

Якщо захворювання виникає через 3-5 років з моменту народження, то симптоми хвороби виражені не так яскраво. Так, кисломолочні продукти засвоюються добре. А пронос може виникнути тільки після вживання великих доз молока.

Діагностика

Для постановки діагнозу, крім огляду дитини, необхідно виконати ряд досліджень:

• Копрограма – виявляє зміни в кале, характерні для лактазной недостатності: зниження pH, присутність жирних кислот. Ці зміни можна виявити тільки після дослідження калу, виконаного відразу після дефекації (після того, як дитина випорожнився)
• Навантаження лактозою з побудовою цукрової кривої – дитині дають лактозу і вимірюють рівень цукру в крові, який не змінюється, так як лактоза не всмоктується. Також після дачі лактози відразу можна спостерігати рідкий стілець і нудоту з блювотою.
• Визначення концентрації водню в повітрі, що виділяється дитиною після вживання молочних продуктів (метод дорогий, застосовується за кордоном)
• Елімінаційна проба – найбільш проста і доступна. Полягає в тому, що після повної відміни молоковмісних продуктів симптоми захворювання зникають.

Лікування

Залежить від виду лактазной недостатності та тяжкості стану дитини. Так, якщо у малюка вроджена недостатність лактази, то йому показано годування виключно низколактозными сумішами, а при важкому стані – безлактозными на основі сої, які містять необхідну кількість вуглеводів, вітамінів і мікроелементів. Обов’язково додатково призначають препарати кальцію.

Діти старшого віку краще сприймають лактозу і можуть вживати йогурти, сир, сир (містять невелику кількість лактози) самостійно підібраних кількостях.

Якщо захворювання має транзиторний характер (тимчасовий у недоношених), то продовжують вигодовування грудним молоком, доповнюючи годування прийомом препаратів, що розщеплюють лактозу (лактрейд, лактраза). Доза яких підбирається індивідуально досвідченим шляхом.