Лікування грибка нігтів (оніхомікозу) за допомогою перекису водню – на сьогоднішній день носить виключно експериментальний характер, і проводиться лише одинаками-ентузіастами, без дотримання умов, необхідних для наукового обґрунтування клінічних випробувань такого типу.

Іншими словами – офіційна медицина вважає монотерапію оніхомікозу перекисом неефективною, тобто даний метод відноситься до категорії «народна медицина», незважаючи на те, що перекис водню є повноцінним фармацевтичним препаратом (антисептиком).

Хімічні властивості перекису водню (H₂O₂)

Чистий перекис до нас в руки не потрапляє – для антисептики ми користуємося 3% аптечним розчином. Сама речовина є активним аналогом води з додатковим «кислотним» атомом водню, звідки й походить сама назва – перекис.

В цьому з’єднанні атоми кисню з’єднані один з одним ковалентним зв’язком. Природно, що зв’язок ця – вкрай нестабільна, що і є основою антисептичний, тобто агресивного для патогенних мікроорганізмів, дії речовини. Чистий перекис без залишку розкладається на кисень і воду з виділенням великої кількості енергії. У водному розчині ця реакція відбувається набагато повільніше, що і дозволяє зберігати дана речовина в розведеному вигляді.

При нагріванні перекису або при дії сонячних променів процес розпаду прискорюється, тому зберігати її потрібно в темному і прохолодному місці.

Є надзвичайно сильним окислювачем, наприклад, якщо капнути концентрованої перекисом на тирсу або папір, то відбудеться миттєве займання субстрату. Те ж саме, грубо кажучи, відбувається і з патогенними мікроорганізмами, що розташовуються на поверхні шкіри і нігтьової пластинки:

• У кислому середовищі радикалом буде кисень: Н₂О₂ = Н₂О + (Про–), що обумовлює ефективність проти кислотостійких збудників;
• В лужному середовищі відбувається наступна реакція: Н₂О₂ = О₂ + (2Н+), тобто з’єднання ефективно проти патогенних мікроорганізмів, що живуть в лужному середовищі.

Методи лікування оніхомікозу перекисом з коментарями лікаря

Зовнішнє застосування

Безумовно, перекис водню є одним з кращих зовнішніх засобів для обробки ран, порізів і інших дефектів поверхні шкіри. Перекис ефективно перешкоджає приєднанню вторинної бактеріальної інфекції і, частково, подальшому поширенню грибка. Більше того – виділяється в процесі хімічної реакції кисень є одним з факторів, що стимулюють регенерацію пошкоджених тканин.

Обробка мікозу шкіри перекисом може в деяких випадках скоротити період загострення, допомогти організму швидше впоратися з рецидивом захворювання. Говорити про повне позбавлення від мікозу, а тим більше – від грибка нігтя не доводиться.

Оніхомікоз (грибок нігтя) не може бути вилікуваний ні одним зовнішнім засобом в принципі. З точки зору практикуючих дерматологів – навіть «важкі» місцеві форми протигрибкових препаратів не в змозі здолати оніхомікоз, оскільки процес вважається вже не локальним, а системним, тобто грибок оселився в організмі, і навіть видаливши нігтьову пластину повністю позбавитися від нього не вдасться.

Це можна порівняти зі спробами вилікувати хронічний рецидивуючий герпес припіканням герпетичного пухирця – крім опіку ніякого ефекту не буде (можна спровокувати поширення ураження, хіба що). Системні захворювання потрібно лікувати системними препаратами, тобто речовинами, що діють відразу на весь організм.

Для профілактики вторинної інфекції і зниження активності грибка досить обробляти ніготь 2 рази на добу медичним розчином перекису.

Ванни з додаванням перекису

• Півтора літра медичної концентрації розчиняють у теплій воді стандартної ванни. Тривалість процедури від 10 хвилин до півгодини;
• 200 мл пергідролю (30-35%), 2 г мідного купоросу (акуратно розчиняйте – чиста речовина досить токсичне), 100 г харчової соди перемішуються у ванні з температурою води близько 38 ⁰С. Процедура триває півгодини.

Приводиться методика не була об’єктом будь-якого наукового дослідження. Особливої шкоди від цієї процедури, швидше за все, не буде, можна спробувати як тонізуючий засіб для компенсації зниженого імунітету при оніхомікозі.

Причина чудесного зникнення грибка, хламідій, ВІЛ, онкологічних процесів в переважній більшості випадків пов’язаний не з чарівним ефектом від перекису, а від недобросовісної діагностики захворювань. Не секрет, що багато приватні клініки «співпрацюють» з лабораторіями, і сенс такого «чудового» зцілення – в початковому відсутності патологічного процесу або його неправильною інтерпретацією пацієнтом. Якщо в ході цього процесу пацієнт «зіскакує» і починає лікуватися засобами народної медицини, то у нього на руках опиняються «неспростовні докази» ефективності того чи іншого засобу – трихомонади, хламідії, ВІЛ, гепатит просто розбігаються від прополісу, перекису або екстракту чайного гриба, наприклад.

З мікозом нігтя цей номер не проходить, оскільки видима деформація нігтьової пластинки не зникає, фізично не може зникнути, як і хронічне грибкове захворювання. Досить багато скандалів у фармацевтичному світі пов’язано з недобросовісною рекламою зовнішніх засобів, які зцілюють грибок нігтя при нанесенні, наприклад рекламною кампанією зовнішньої форми экзодерила.

Ін’єкційні методи введення перекису водню

Не існує доказів ефективності даної методики, більше того – ризик емболії (закупорки) дрібних судин бульбашками кисню є реальним (інсульти, інфаркти, дисфункція органів). Взагалі, перикись — засіб виключно для зовнішнього застосування.

Існують «народні рекомендації» щодо введення розчину через шприц або систему (крапельний шлях введення), але притягнути до кримінальної відповідальності цих порадників не вийде – доведеться відповідати безпосередньо виконавцю.

Якщо ж на секунду пофантазувати про лікарський вплив пероксиду водню у кровоносному руслі, то можна згадати той простий факт, що елементи крові так само чудово руйнуються, як і патогенні мікроорганізми, оскільки вибірковості дії у перекису немає і бути не може.

Пероральне вживання пероксиду водню в лікуванні грибка нігтів

Розчулюють заяви з безпеки деяких «цілителів», які стверджують про те, що небезпека для здоров’я при цій формі введення речовини не доведена, серйозних досліджень з цього питання не проводилося і… отже перекис можна вживати без будь-яких ризиків.

Можна зробити зустрічну пропозицію щодо вживання, наприклад, рідкого азоту, оскільки досліджень такого роду теж не проводилося. Обов’язок що-небудь доводити лежить виключно на людину або інстанції, які пропонують нестандартний метод лікування, раніше не досліджений. З цієї позиції можна відразу виключити даний спосіб терапії.

При вживанні нерозведеної перекису опік слизової гарантований.

Ніяких практичних даних про ефективність впливу цього способу лікування немає. Всі згадки носять загальний характер і посилаються на «досвід знайомих родичів бабусі»

Форми випуску перекису водню

Якщо попросити перекис в аптеці, то вам запропонують 3% розчин, тобто аптечну концетрацию діючої речовини, що використовується в медицині. В якості стабілізатора в нього додають натрію бензоат, нешкідливий для людського організму з’єднання, в розчині також можуть бути цинк і свинець у слідових концентраціях.

Концентрат перекису називають пергідроль, він містить близько 35% чистого пероксиду водню. Щоб отримати з нього медичну концентрацію розчину розбавляють в 10 разів. У цьому випадку вважається, що така перекис кілька більш ефективна, оскільки немає необхідності турбуватися про якість зберігання розведеною форми.

В аптеках є перекис у вигляді таблеток, званих гидропиритом. Гідропірит також містить 35% пероксиду водню, і для отримання 3% розчинів одну таблетку розчиняють у столовій ложці питної води.

Таким чином, зовнішнє застосування перекису водню допустимо в комплексному лікуванні оніхомікозу. Це дозволить уникнути бактеріального ураження спровокованого ділянки шкіри і нігтьового ложа, а також кілька прискорити час лікування. Обов’язковим є виконання всіх рекомендацій лікаря, в тому числі правильний прийом пероральних і місцевих форм фунгіцидів.

Лікування нігтьового грибка перекисом (відео)