Дослідження органа слуху у дітей різного віку

jpg” width=”500″ height=”400″ />Своєчасна і правильна оцінка функції слуху в ранньому дитячому віці особливо важлива, так як виявлення проблеми дозволяє якомога швидше приступити до її корекції та реабілітації дитини. Наукові дослідження довели, що становлення функцій кори великих півкуль відбувається після народження дитини, в результаті його взаємин з навколишнім середовищем. Та найважливішим у процесі розвитку мовлення та навичок є дворічний період життя малюка. Згідно зі статистичними даними, у 80% випадків патологія слуху у дітей розвивається протягом саме цього періоду. І правильна діагностика стану функції слуху для дитини має особливе значення, так як це дозволяє своєчасно виявити наявну проблему і приступити до її корекції шляхом реабілітації малюка.

Формування функції органу слуху

Закладка слухового органу відбувається на 7 тижні ембріонального розвитку і до кінця 20-го тижня вже повністю сформований. Становлення його функціонування відбувається поступово. Тільки що народжена дитина чує лише дуже гучні звуки, потім, починаючи з віку трьох місяців, він стає здатний сприймати більш слабкі звукові подразники, особливо реагуючи на голоси батьків. З віку шести місяців, якщо дитина добре чує, то він повертає голову до джерела звуку і шукає його. Також в цьому віці дитина починає цікавитися музикою. Коли малюкові виповнюється дев’ять місяців, він стає здатний розрізняти голоси своїх близьких, дізнаватися побутові звуки і шуми і реагувати на них, починає прислухатися, коли до нього звертаються.

На наступному етапі розвитку функції слуху формується можливість відмінності мовних висловлювань, дитиною набувається здатність розрізняти їх послідовність. Одночасно відбувається становлення промови, дитина стає здатний повторювати назви речей, виконує дані йому доручення, розуміє спрямовані на нього прохання, починає відповідати на запитання. У дитини з’являється бажання слухати казки і розуміти їх суть, він набуває здатність відображати предмети в книжці з картинками, чуючи їх назву, і починає розуміти мова, коли вона спрямована не на нього.

 Дослідження слуху у дітей та його особливості

На сучасному етапі розвиток техніки і апаратури для діагностики досягло такого рівня, що дозволяє проводити дослідження слуху у новонароджених. Існує достатня кількість сучасних методик, які дозволяють кількісно та якісно оцінити стан слухового органу, вибір методу при цьому залежить від віку дитини, його характеру і розвитку.

Особливості обстеження функції слуху у дітей пов’язані з важкою діагностикою порушень, що пояснюється різним рівнем розвитку малюків. Також проблему створюють відсутність скарг на наявність слухових порушень і те, що здатність дітей до концентрації і уваги набагато нижче, ніж у дорослих. Маленька дитина швидше стомлюється і також швидко у нього пропадає інтерес до проведеного дослідження.

І часто, відсутність реакції на звуки у дітей не обов’язково означає те, що ці звуки дитина не чує. Саме тому необхідно організовувати проведене дослідження таким чином, щоб при будь-яких обставин воно було успішним (наприклад, враховувати режим сну і неспання).

Також тяжкість аудіометрії і діагностики проблеми зі слухом у дитини пов’язані з тим, що і сам процес проведення дослідження, і подальша інтерпретація отриманих відомостей вимагають знань про відповідне віку дитини розвитку (як в цілому, так і слухового аналізатора зокрема). Враховуючи те, що слухова функція дитини в перші роки життя неухильно розвивається, необхідно знати особливості слухових реакцій у певному віковому періоді і враховувати їх при обробці даних.

Класифікація методів діагностики слуху

Способи дослідження функції слухового аналізатора розділяють на дві групи:

1. Об’єктивні — при проведенні цих досліджень не вимагається активна участь дитини. Їх можна проводити під наркозом або в процесі сну.
2. Суб’єктивні — засновані на оцінці реакції малюка (словесний, руховий або поведінковий відгук) у відповідь на звуковий подразник. До них відносять: порогову та мовної аудіометрії, дослідження за допомогою камертона, дослідження за допомогою ультразвуку, акустична імпедансометрія, реєстрація різних видів амоакустичної емісії (ОАЕ) і слухових викликаних потенціалів (СВП).

Дослідження функції органу слуху у новонародженої дитини

В період новонародженості, як правило, є дві основні задачі: дослідження функції органу слуху у дітей шляхом скринінгу і більш ретельне обстеження дитини при наявності у нього виявлених порушень.

При виборі методу дослідження для скринінгу необхідно враховувати деякі умови: неінвазивність методики, висока чутливість та специфічність, легкість і швидкість виконання.

Існують деякі способи оцінки слуху в періоди новонародженості та раннього грудного:

1. Шляхом вивчення реакції новонародженого на акустичне роздратування. При цьому відбувається фіксація рефлексів: Моро, дихального, стремена м’язи.
2. Поведінкова аудіометрія — заснована на появу реакцій орієнтування після зникнення безумовних рефлексів у віці п’яти місяців. При проведенні дослідження вивчається реакція дитини на звуки у вигляді: зміни міміки, руху голови, очей, брів, рук і ніг, зміни сосательной активності і дихання. Для обробки отриманих даних необхідно наявність досить досвідченого фахівця.
3. Реєстрація амоакустичної емісії (ОАЕ) – даний метод використовується в якості скринінгу. Це пов’язано з тим, що у новонароджених дітей ОАЕ має велику висоту амплітуд (через незрілість внутрішнього вуха і маленького зовнішнього слухового ходу), що обумовлює простоту і надійність дослідження. Воно проводиться в процесі сну дитини і дозволяє оцінити стан волоскових клітин зовні. Недолік методу – неможливість визначення наявної ретрокохлеарной проблеми з органом слуху.
4. Реєстрація слухових викликаних потенціалів (СВП)- дана методика дозволяє проаналізувати стан рецептора на периферії, так і функцію шляхів проведення. В основі лежить затримка імпульсів, що виникають у різних частинах слухового аналізатора у відповідь на звукове подразнення. Методика має два різновиди:

• реєстрація коротколатентных (КСВП) — більш поширена в дитячій практиці. Метод отримав назву акустичної імпедансометрії (оцінює рефлекс м’язів всередині вуха). Дослідження проводять у стані сну, і воно має деякі особливості: необхідно ретельно очистити зовнішній слуховий хід у дитини, при виконанні процедури можливо спадання хрящових стінок ходу з-за створення розрідження всередині. Також потрібно обов’язково враховувати лабільність звукових рефлексів при їх реєстрації у даної вікової категорії.
• Реєстрація КСВП стандартних у разі звукових подразників різної інтенсивності і тест тимчасового стимулювання по кроках. Дані варіації методу дозволяють визначити приблизно відсоток втрати слуху і зону ураження слухового органу. Оцінка отриманих результатів у новонародженої дитини вимагає обліку іншої патології, яка є в цей момент (захворювання нервової системи, які можуть змінити результати дослідження) та гестаційного віку дитини у разі, якщо він недоношених.

Всі вищеописані методи стосуються і дослідження функції органу слуху у дітей до дворічного віку. Для даного вікового періоду характерно те, що діти старше двох місяців, на відміну від новонароджених, мають більш чуйний природний сон. При цьому зі збільшенням віку дитини, актуальність проблеми збільшується. Саме з цієї причини вікової період до двох років вважається найважчим для дослідження слуху. Додаткові труднощі викликають неможливість встановлення психологічного контакту з дитиною та необхідність медикаментозної седації для проведення дослідження (через відсутність міцного сну).

Обстеження слуху у дітей старше двох років

У цьому періоді діагностика і проведення аудіометрії значно спрощуються, так як вже стає можливим встановити емоційний контакт з дитиною, викликати в нього інтерес до дослідження за допомогою різних психологічних прийомів (заманити іграшками, казками). Успіх процедури в цьому віці буде залежати, в основному, від фантазії лікаря. При високому рівні психомоторного розвитку дитини і хороше з ним контакті, можливе проведення мовленнєвої (дитина шукає картку, яка відповідає почутому слову) і тональної аудиометрий (у відповідь на тональний посил малюк виконує дію). Таким чином в цьому віці при проведенні аудіометрії дитина втягується у процес гри, протягом якої відбувається фіксація уваги на звукових складових.

Особливості дошкільного та шкільного віку

У дошкільному періоді цілком актуальні всі перераховані вище методи. Зростає значення імпедансометрії, так як вона дозволяє знайти патологію євстахієвих труб, яка часто викликається розростанням аденоїдів. При роботі з дітьми даної вікової категорії необхідно пам’ятати про те, що вони досить швидко стомлюються і не можуть довго зосереджуватися на одному виді діяльності, тому всі дослідження повинні носити характер гри.

Шкільний вік дитини дозволяє застосовувати всі можливі сучасні методи, в тому числі і проби з камертоном. Особливістю в даному періоді є необхідність максимального обмеження часу обстеження, щоб запобігти виснаження пацієнта і можливість недостовірного результату.

При цьому в будь-якому віці дослідження слухового аналізатора має починатися зі збору анамнезу дитини (життя і хвороби), уточнення факторів ризику, пошуку контакту з дитиною та її батьками. У роботі з дітьми необхідні творчий підхід, індивідуальне ставлення до кожного малюка з урахуванням його віку, рівня розвитку та контактності.