Сумісний Алпразолам з алкоголем?

Психотропні препарати з групи анксіолітиків, знімають страхи й тривожні стани, отримали широке поширення в лікарській практиці. До них повною мірою відноситься Алпразолам — седативну лікарський засіб середньої тривалості дії. Термін лікування транквілізаторами зазвичай становить кілька тижнів, а то й місяців, тому пацієнти цікавляться, наскільки поєднується Алпразолам з алкоголем. Щоб відповісти на це питання, необхідно уявляти собі суть впливу препарату на організм.

Характеристика препарату

Алпразолам — похідне від бензодіазепіну, психоактивної речовини, що впливає в організмі на рецептори гамма-аміномасляної кислоти. Бензидиазепины входять в категорію депресантів для центральної нервової системи.

Алпразолам має снодійну, протисудомну, міорелаксуючу (протитривожну) дію. Прийом препарату полегшує засинання, збільшує тривалість нічного сну, викликає розслаблення мускулатури. Ефект пов’язаний з тим, що діюча речовина пригнічує нейронну активність в стовбурі головного мозку.

Препарат Алпразолам має снодійну дію.

Лікарський засіб швидко абсорбується через травну систему. Через 2 дні регулярного прийому встановлюється рівноважна концентрація алпразоламу в середовищі організму. Період напіввиведення транквілізатора становить близько 15 годин. Анксіолітики при тривалому застосуванні викликають звикання.

Показання до застосування

Алпразолам призначений для зняття наступних симптомів:

• Невротичні та неврозоподібні розлади, що супроводжуються почуттям туги, страху, неспокою.
• Реактивно-депресивні стани, у тому числі викликаних соматичними захворюваннями.
• Безсоння, панічні розлади.
• Депресивні стани, що супроводжуються втратою інтересу до життя, зниженим настроєм.
• Фобії різної етіології.
• Анорексія, зниження або повна втрата апетиту.
• Абстинентний синдром у хронічних алкоголіків і наркоманів.

В останньому випадку алпразолам застосовується також у період ремісії для запобігання рецидиву захворювання.

Препарат відноситься до списку медикаментів категорії Б. Продається в таблетках з різною концентрацією речовини, що приймається в строгій відповідності з вказівками лікаря.

Особливі вказівки

У період терапії седативними препаратами заборонено вживання напоїв і препаратів на основі етилового спирту, а також робота в умовах, що вимагають концентрації уваги, високої швидкості фізичних та психічних реакцій.

Алпразолам посилює дію алкогольних напоїв, нейролептиків, наркотичних аналгетиків, снодійних.

Різке припинення прийому ЛЗ викликає симптом відміни (зворотний розвиток хвороби або поява якісно нових патологічних симптомів). Тому дозу знижують поступово, протягом 3-6 тижнів.

У переліку протипоказань значиться токсична або алкогольне ураження печінки.

Сумісність Алпразоламу і етанолу

Прийом седативних засобів несумісний з алкоголем, оскільки такі препарати різко посилюють дію етилового спирту. Можливий розвиток таких ускладнень:

• Швидке падіння або підвищення АТ.
• Погіршення мозкового кровообігу, інсульт, інфаркт.
• Озноб, блювота, запаморочення.
• Порушення згортання крові і, як наслідок, зовнішні і внутрішні крововиливи та кровотечі.
• Висока ступінь пригнічення ЦНС, млявість, загальмованість.
• У важких випадках спільний прийом алкоголю і транквілізатора може викликати кому та летальний результат.

Терапія у випадку ускладнень: промивання шлунка та викликання блювання, моніторинг роботи дихальної і серцево-судинної систем. При різкому зниженні АТ вводиться норэпинефрил або флумазеніл, антагоніст бензодіазепінів.

Таким чином, лікування алпразоламом категорично виключає вживання алкоголю. Інакше наслідки можуть бути небезпечними для життя, а також психічного і фізичного здоров’я пацієнта.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями: