Стрептодермія у дорослих – симптоми, причини, ліки

Стрептодермией називається інфекційна патологія, яка вражає шкірний покрив на обличчі і тілі. З нею стикаються і дорослі, і маленькі діти. Заразитися нею можна від хворої людини. З-за цього спалаху інфекції в школах та дитячих садках не є великою рідкістю.

Характеристика хвороби

Стрептодермія з’являється після попадання в організм абсолютно здорової людини занадто великої кількості стрептококів. Медики стверджують, що дана бактерія знаходиться в складі звичної мікрофлори ротової порожнини. І це не приносить жодних проблем.

Однак, якщо в середовищі присутні сприятливі умови для розмноження болючою мікрофлори, то у заразилася тут же починають проявлятись типові симптоми стрептодермії.

У дитячому віці люди найчастіше стикаються з первинної стрептодермией. У чоловіків і жінок ця патологія носить вторинну форму, так як є наслідком зниження захисних властивостей організму або розвитком будь-якої подібної хвороби.

Фактори ризику

Стрептодермія може бути викликана різними причинами. Зазвичай ними служать сприятливі для розмноження патогенної мікрофлори фактори. До такого результату приводять наступні порушення:

• Сильне переохолодження або перегрів тіла;
• Зниження імунної системи;
• Пошкодження шкіри;
• Сонячний або хімічний опік;
• Хронічні захворювання шкіри;
• Укус комахи;
• Ендокринні порушення.

Це не повний перелік всіх існуючих факторів, які призводять до хвороби. Заразитися нею ризикують люди, які страждають від підвищеного потовиділення, порушення кислотно-лужного балансу шкірного покриву, а також дефіцит деяких мікроелементів.

Як починається (симптоми)

Як виглядає стрептодермія, знає кожна людина, яка з нею особисто стикався. Ознайомитись з її проявом можна завдяки тематичним фотографій з зображенням інфікованих пацієнтів.

Першими симптомами інфекційного захворювання є характерні для нього шкірні висипання. Вони мають вигляд рожевих цяточок.

У місці їх утворення виникають сверблячі відчуття і лущення. Через деякий час у зонах цих вогнищ з’являються невеликі бульбашки. Вони наповнені рідиною з мутно-жовтим відтінком.

Стрептодермія може вражати будь-які частини тіла. Медики спостерігають її прояв на голові, нижніх і верхніх кінцівках, грудях, спині і животі. У рідкісних випадках висипання перебираються в зону статевих органів. Незалежно від того, де розташовуються осередки ураження, клінічна картина захворювання завжди буде однаковою.

Не всі дорослі знають, як починається стрептодермія в дитячому віці. Як правило, вона проявляється у вигляді загальної інтоксикації організму. На даний процес вказують наступні ознаки:

1. Слабкість;
2. Запаморочення;
3. Нудота;
4. Підвищення температури тіла до 39 градусів;
5. Збільшення лімфовузлів в тих місцях, де присутня почервоніння.

Трохи іншу симптоматику має суха стрептодермія. Найчастіше вона діагностується у чоловіків і хлопчиків дошкільного віку. Дана різновид захворювання викликає появу на шкірі білих цяток, які мають округлу або овальну форму. Зазвичай вони збільшуються до 5 див.

Уражені місця при сухій формі хвороби покриваються струпами. Спочатку вони розвиваються лише на видимих місцях. Такі новоутворення можуть перебиратися на інші ділянки тіла.

Які ліки використовувати для лікування

Лікування стрептодермії ґрунтується на декількох принципах. В першу чергу терапія повинна допомогти зупинити розмноження патогенної мікрофлори.

Ще однією її основною функцією є запобігання зараження здорових ділянок шкіри на руках, ногах та інших частинах тіла.

Обов’язково призначаються лікарські засоби, які мають симптоматичне вплив.

Тобто вони допомагають впоратися з кірками, запаленнями і сверблячкою, які дошкуляють пацієнтів протягом всієї активності збудника інфекції.

Основою лікування стрептодермії є медикаментозна терапія. Вона може включати в себе і зовнішні препарати і таблетки для прийому всередину.

Антисептичні препарати завжди повинні підбиратися індивідуально. Лікар повинен враховувати особливості свого організму пацієнта, а також брати до уваги місця локалізації висипань.

При виборі медикаменту важливим є наявність супутніх хвороб і вік людини.

Місцевими ліками потрібно обробляти не тільки вогнища ураження.

Водні та спиртові розчини

При стрептодермії прописують такі антисептики:

• Розчин йоду;
• Борна кислота;
• Саліцилова кислота;
• Зеленка;
• Перекис водню;
• Метиленовий синій водний розчин;
• Хлоргексидин.

Розчини на спирту, в яких присутня аніліновий барвник, відрізняються високим антисептичною дією. Водні порівняно з ними є більш слабкими. Спиртові склади забороняється використовувати при обробці висипань на носі, слизовій оболонці рота і геніталій. До того ж таке лікування може бути небезпечним для маленьких дітей з чутливою шкірою.

Мазі і креми від стрептодермії

Стрептодермію, як і інші шкірні захворювання, найефективніше лікувати за допомогою мазей і кремів. Пацієнтам з таким діагнозом можуть бути призначені:

• «Стрептоцид» мазь;
• «Резорцин» паста;
• «Фузицин» крем;
• «Ціндол» мазь або суспензія;
• Цинкова мазь;
• Гентамициновая мазь;
• «Бактробан» мазь.

Мазь необхідно наносити тонким шаром на уражені хворобою ділянки близько 3-4 разів на добу. До того ж це засіб підходить для використання у вигляді компресу.

Для проведення процедури необхідно викласти лікувальний склад з тюбика на стерильну серветку чи бинт. Після її прикладають до хворого місця і фіксують за допомогою звичайного пластиру або пов’язки. Такий компрес потрібно тримати на шкірі від 30 до 60 хвилин. Процедуру повторюють 2 рази на день.

Якщо у пацієнта діагностовано генералізована форма стрептодермії, то лікар може додатково призначити йому стероїдні засоби. Вони теж відносяться до категорії препаратів місцевого застосування.

Стрептодермію в сухій формі необхідно лікувати за допомогою антибактеріальних засобів і антисептиків місцевої дії. Одними лише вітамінними комплексами і імуностимуляторами, як вважають багато хто, в даному випадку не обійтися. Така терапія в середньому триває від 7 до 10 днів.

Після одужання на шкірі залишаються плями, що нагадують лишай. Вони повністю зникають приблизно за 2-3 місяці.

Прискорити одужання допомагають антибіотики, які відрізняються широким спектром дії. Їх рекомендують приймати разом з гепатопротекторами. Починати курс лікування антибактеріальними засобами можна лише після отримання дозволу на це лікуючого лікаря.

Лікування стрептодермії народними засобами

Разом з медикаментозною терапією варто спробувати лікуватися народними засобами. Але замінювати ними аптечні препарати не можна, так як вони не можуть бути основою терапевтичного курсу, а лише його доповненням.

Перед тим, як почати використовувати нетрадиційні методи лікування стрептодермії, слід порадитися з цього приводу зі своїм лікарем.

Натуральні антисептики

При лікуванні шкірного захворювання рекомендують застосовувати засоби на основі компонентів, які містять у собі дубильні речовини. В даному випадку мова йде про корі дуба і квітках ромашки. З них роблять ефективні відвари.

Для його приготування потрібно всього 1 ст. л. сировини на 1 склянку окропу. Суміш бажано томити на повільному вогні протягом 5 хвилин. Після відвар остуджують і обробляють їм проблемні ділянки на тілі.

Зміцнюючі засоби

Зміцнюючі настої і відвари сприяють підвищенню захисних властивостей ослабленого організму. Такі засоби краще всього робити з кори ліщини. Одну ст. л. натуральної сировини заливають повною склянкою окропу. Дану суміш відправляють на водяну баню приблизно на 30 хвилин. Готовий напій рекомендують приймати кожні 2 години по 1 ст. л.

Природні примочки

Примочки на уражені зони можна робити не тільки з аптечних препаратів, але і натуральних рослин. При стрептодермії добре допомагають кошти з соснової живиці, календули, ромашки, шавлії і череди. Можна в одному рецепті поєднувати кілька компонентів, щоб збільшити ефективність методу.

Рекомендуємо до прочитання:

Причини і лікування червоних шелушащихся плям на тілі;

Подразнення шкіри навколо рота – що це означає і як лікувати?;

Кращі ліки від прищів на обличчі – https://ozude.ru/preparaty/luchshie-lekarstva-ot-pryshhej/.

Додаткові рекомендації

Щоб прискорити одужання хворого стрептодермией і запобігти зараженню інших членів сім’ї, необхідно дотримуватися таких рекомендацій:

• Пацієнт не повинен контактувати з людьми похилого віку, дітьми, вагітними жінками та хворими, у яких є ураження шкіри або ослаблений імунітету.
• Для зараженого слід виділити окремий рушник, посуд та інші предмети постійного користування.
• Гігієна рук повинна дотримуватися до і після змазування уражених зон.
• Одяг на хворому завжди повинна бути чистою і добре проутюженной. Бажано, щоб вона була зроблена з натуральних тканин.

Крім цього:

1. Ранки ні в якому разі не можна мочити водою. Тому про водні процедури хворому доведеться тимчасово забути. У період лікування краще обмежуватися обтиранням шкіри, яка не була вражена інфекцією.
2. Хворому треба забезпечити збалансоване харчування. З раціону харчування бажано виключити продукти, які можуть викликати алергічну реакцію. Особливо це стосується меню для маленьких дітей.
3. Ранки не можна здирати або розчісувати. Також не варто чіпати утворилися скоринки. Видавлювання гною і припікання спиртом теж знаходиться під забороною.