Діагностика гінгівіту: диференційна, клінічна, параклінічна

Проблеми з ротовою порожниною ніколи не радували людей. З цієї причини багато хто намагаються усувати їх відразу після появи перших симптомів. Але буває так, що своєчасна діагностика гінгівіту дозволить усунути проблему на ранніх стадіях розвитку.

Гінгівіт початкова стадія

Гінгівіт – це запальний процес, що вражає десна людини. Хворіють їм переважно у підлітків, дітей і осіб до тридцяти років. Цей хвороботворний процес є найбільш поширеним пародонтическим захворюванням.

З яких причин з’являється хвороба

Фахівці стверджують, що основною причиною, по якій з’являється гінгівіт, є мікробний наліт. З’являється він у кількох випадках. Найбільш поширений – неправильна або нерегулярне чищення зубів. Наліт може з’явитися внаслідок цього, що у людини порушені процеси природного очищення поверхні зубів. Таке може виникнути з причини підвищеного споживання в їжу вуглеводів.

Ще однією причиною, по якій стоматолог може поставити діагноз гінгівіт, є знижений рівень імунітету. Знижений імунну відповідь організму призводить до більш інтенсивного процесу розмноження мікробів в порожнині рота.

Варто відзначити низку чинників, які збільшують ризик зараження гінгівітом. В їхній список входять:

• Змінені якісні та кількісні характеристики виділяється слини. Дослідження рідини в цих випадках дозволяє виявити зниження рівня захисних чинників.
• Дихання через рот. При розвитку цього явища в порожнині рота може накопичитися велика кількість мікробів, які знешкоджуються при диханні через ніс.
• Механічні пошкодження ясен, які можуть бути отримані під час чищення зубів, якщо така проводилася неакуратно.
• Травми ясен, які несуть хімічний характер походження. Можуть бути отримані внаслідок споживання пацієнтом сильних кислот.
• Фізичне пошкодження ясен. Основною причиною такого типу травм є вживання продуктів харчування з дуже високою або дуже низькою температурою.
• Аномальний розвиток зубів. До таких можна віднести глибокий прикус або велику скупченість зубів.
• Часті ангіни або переохолодження, що призводять до послаблення захисту організму.

Всі перераховані вище причини можуть привести до розвитку у пацієнта захворювання, яке вразить його ротову порожнину і принесе свої незручності.

Потрібно брати до уваги той факт, що існує кілька видів гінгівітів, тому для правильного та ефективного лікування варто негайно звернутися до фахівця, який проведе якісну діагностику і призначить вірні препарати.

Діагностичні заходи при гінгівіті

На поточний момент часу для того, щоб діагностика при гінгівітах була проведена точно і ефективно, важливі багато факторів. Саме з цієї причини діагностичні заходи включають в себе досить багато методів дослідження, в які входять:

• клінічні та параклінічні обстеження пацієнтів при первинному зверненні;
• обстеження при повторному зверненні;
• проведення обстежень у рамках диспансерної групи;
• здійснення огляду та опитування пацієнта.

При проведенні опитувань першочергове завдання лікаря – з’ясувати основну причину, з якої він звернувся до лікаря, всі супутні скарги, встановити можливий термін появи захворювання, особливості в процесі протікання захворювання і лікування, яке здійснювалося раніше.

При проведенні анамнезу фахівець також з’ясовує безліч факторів, які також можуть мати велике значення при постановці діагнозу і призначення відповідного лікування. До таких факторів відносять наступні:

• особливості професійної діяльності пацієнта;
• захворювання, що протікають в момент звернення до лікаря або перенесені раніше;
• зв’язок цих хвороботворних процесів і захворювань, що вражають пародонт;
• раціон харчування;
• гігієну порожнини рота;
• стан ротової порожнини родичів зважаючи можливого фактору спадковості;
• наявність у пацієнта шкідливих звичок.

При діагностиці такого захворювання як гінгівіт багато факторів мають свій вплив і можуть бути однією з причин, по яких може розвинутися цей хвороботворний процес. Для того щоб правильно вилікувати хворобу, варто провести ретельний аналіз. Тому під час опитування пацієнт повинен бути відвертим та чесним. Це дозволить зробити діагностику і призначення терапії більш швидким і точним.

Гінгівіт запущена форма

Перед тим як застосовувати специфічні методи діагностики, фахівець проводить первинний огляд хворого. При його проведенні спеціаліст перевіряє стан зубів і слизових оболонок. А також оглядаються кріплення і вуздечки губ і язика пацієнта.

Крім усього іншого огляду підлягає стан краю ясен людини, що звернулася до лікаря. При його перевірці лікар звертає увагу на наступні характеристики:

• консистенція і колір;
• наявність або відсутність ексудату;
• атрофоване або гіпертрофоване стан ясенного краю;
• наявність виразок, свищів або абсцесів;
• рівень поширеності патологічних процесів;
• наявність або відсутність зубоясенних кишень.

Як вже зазначалося раніше, основною причиною, по якій у людини може з’явитися гінгівіт, є мікробний наліт. З цієї причини при первинному огляді перевіряється також наявність зубного нальоту і зубного каменю з уточненням щодо його щільності, обсягу і розташування.

Первинні діагностичні заходи при гінгівіті також включають в себе моніторинг оклюзії пацієнта. До уваги беруться такі показники як вид прикусу і розташування місць з функціональним перевантаженням.

Лікар зазвичай перевіряє глибину зубоясенних кишень за допомогою градуйованих зондів з чотирьох поверхонь зуба пацієнта. До методів оцінки кількості ексудату відносять візуальне визначення або ж обчислення за кількістю знебарвленням йодинола, попередньо нанесеного на фільтрувальний папір, порізану стандартними смужками.

Специфічні заходи діагностики при гінгівіті

Поряд з вищевказаними методами визначення стану здоров’я ротової порожнини при підозрах на різні види гінгівіту фахівці в галузі стоматології можуть вдаватися до допомоги специфічних діагностичних заходів.

Застосування таких методів дозволяє більш точно визначити стадію розвитку захворювання в кожному конкретному випадку, що позитивно позначається на отриманому в результаті результаті. У більшій частині випадків ці методи постановки діагнозу застосовуються медиками до того, як буде використана диференціальна діагностика.

При застосуванні специфічні методики діагностичного дослідження пацієнта лікарі можуть застосовувати пробу Шиллера-Писарева, РМА-індекс, ПІ-пародонтальний індекс. Стан судинної системи ротової порожнини оцінюється за допомогою методу Кулаженко. А також до спеціальних методів діагностики гінгівіту включають індекс гігієни за Федоровим-Володинской.

Гінгівіт початкова стадія

Крім особливої діагностики, яка оцінює стан ротової порожнини і судин, при дослідженні проблеми гінгівіту має важливість обстежити кісткову тканину пацієнта. Для цього застосовуються точні та інформативні методи рентгенографічного обстеження, а саме:

• ортопантомографія;
• панорамна рентгенографія.

Використання перерахованих вище методів дозволяє медикам максимально точно і повноцінно оцінити стан різних планів і аспектів у стані порожнини рота хворого і оцінити ступінь змін у кісткових тканинах, судинах, яснах і зубах.

Застосування диференціальної діагностики має бути максимально виправданим і дієвим для того, щоб лікар зміг надати якісну та своєчасну допомогу в лікуванні гінгівітів.

Застосування методу диференціального діагностування

Диференціальна діагностика при захворюваннях пародонту дозволяє спланувати процес лікування пацієнта, визначити строки, протягом яких буде здійснюватися диспансеризація хворого. Основною підставою, на ґрунті якого проводиться диференціальна діагностика, є наявність захворювань, симптоматика яких є схожою.

При застосуванні цього методу дослідження до уваги беруться не тільки фізіологічні особливості будови і змін у ротовій порожнині пацієнта, але і вікові зміни. При захворюваннях з хронічною формою протікання диференціальна діагностика будується на підставі показань анамнезу, даних рентгена, а також з прийомом до уваги інформації, яку показує динаміка проведених рентгенографічних досліджень пацієнта.

Висновок

Гінгівіт – таке захворювання порожнини рота людини, причиною якого стає поява і подальше розмноження мікробного нальоту. Для його діагностування можуть використовуватися різні методи, в число яких входить диференційна діагностика та ряд інших особливих методів і способів обстеження стану, в якому знаходяться різні частини порожнини рота.

Список діагностичних заходів визначається лікарем точно так само, як і призначаються для лікування захворювання препарати. Проблему гінгівіту краще не намагатися вирішити самостійно, а негайно звернутися до медиків, щоб уникнути появи ускладнень і великих патологій.