Атрофічний гінгівіт: причини розвитку, ознаки хвороби, лікування

Атрофічний гінгівіт є хворобою хронічного характеру. Вона викликає істотне скорочення обсягу десенной тканини, яка розташована біля зуба. Як правило, хвороба протікає без характерних симптомів, але поступово відбувається оголення шийок зубів і підвищується їх чутливість до низьких і високих температур.

Атрофічний гінгівіт призводить до зменшення ясен

Причини розвитку хвороби

Атрофічний гінгівіт — один з видів гінгівіту, що має хронічний характер. Хвороба протікає у вигляді дистрофічних змін епітеліальної тканини, що викликає скорочення обсягу десни, а також зникнення сосочків, розташованих між зубами, оголення шийок і частини коренів зуба.

Симптоматика патології виражена дуже слабо, що є причиною пізнього звернення до лікаря, коли процес вже знаходиться в запущеній стадії. За статистикою, цим захворюванням частіше хворіє чоловіча стать, вік старше 60 років.

Однією з причин захворювання є аномальна будова щелепи. Основний фактор, що провокує патологічний процес – недотримання правил гігієни рота.

До причин можна віднести:

• ослаблення імунної системи;
• зміна обміну в тканинах і системах організму;
• тривале куріння;
• несвоєчасна пломбування зубів;
• порушення гормонального балансу;
• пошкодження слизових оболонок.

До факторів, що провокує розвиток патології, також відносяться стрес і проблеми з психікою.

У медицині розглядається дві форми гінгівіту.

1. Генералізована – протікає у вигляді поступового зменшення обсягу десенной тканини, зникнення сосочків і появи великого простору між зубами.
2. Обмежена – ураженню піддаються окремі зуби: премоляри, ікла і різці, навколо яких підводиться десна і оголюється пришийкова область. Дуже часто атрофія ясен тягне за собою появу пародонтозу, який стає причиною втрати зубів. Також відсутність відповідної терапії може закінчитися серйозними ускладненнями.

Ознаки захворювання

Першою ознакою, що вказує на розвиток атрофічного гінгівіту, є деформація тканин, які оточують зуб і кровоточивість ясен. Може змінитися колір слизових оболонок порожнини рота. Ясна стають блідими, більш щільними, набувають рожевого відтінку і починають підніматися над зубом. Поступово оголюються корені. В результаті відсутності захисту зуба, він стає дуже чутливим до впливу температури. Під час вживання холодної та гарячої їжі спостерігаються хворобливі відчуття в зубах. На наступній стадії розвитку хвороби збільшується простір між зубами. Це сприяє розвитку патогенної мікрофлори, так як між зубами залишаються шматочки їжі.

До симптоматиці захворювання можна віднести:

• набряк тканин ясен;
• поява зубного нальоту м’якої консистенції;
• відсутність ознак деформування сполук зубів.

При появі перших симптомів, необхідно одразу звертатися до стоматолога.

Діагностування хвороби

Постановка діагнозу атрофія ясен ґрунтується на даних оцінки стану порожнини рота і анамнезі. Проводиться візуальний огляд та додаткове обстеження. Діагностування складається з таких дій:

• дослідження тканини ясен і зубів, оцінка ступеня їх ураження;
• вивчення особливостей прикусу і будови щелепи;
• виявлення наявності зубного нальоту, оцінка його характеру і кількості;
• вивчення ротової порожнини, наявність ортодонтичних конструкцій.

Стоматолог оглядає порожнину рота, ретельно вивчаючи стан зубів, міжзубних сосочків і краю ясен. Це дозволяє визначити правильність прикусу, наявність зубного нальоту і стан протезних конструкцій, якщо вони є.

Діагностика — зондування ясен

Далі проводиться інструментальна діагностика. Зондом виконується огляд, в процесі якого досліджується:

• оцінка стану з’єднання ясенних тканин із зубною коронкою;
• рухливість зубів;
• виявлення парадонтозных заглиблень;
• кровоточивість ясен.

До складу діагностика включена рентгенографія, що дозволяє виключити порушення структури кісткової тканини. Для визначення виду патогенної мікрофлори, виконується посів слизової оболонки ротової порожнини. Тільки якісно проведене діагностування, дозволяє визначити фактор, який спровокував розвиток захворювання.

Консервативна терапія

Якщо атрофічний гінгівіт не досяг запущеної ступеня, його можна лікувати консервативним методом. У першу чергу проводиться оцінка гігієнічного стану ротової порожнини, і проводяться процедури чищення. Прибирається зубний наліт і камені. Також необхідно полікувати зуби, уражені карієсом і видалити мікробні бляшки. Якщо у гострі краї зубів, їх спилюють і шліфують, що дозволяє уникнути травмування ясен і попадання інфекції.

Після того як виконані гігієнічні процедури, проводиться лікування ясен. Їх обробляють перекисом 1-2 рази в день. При наявності інфекції, необхідно полоскання порожнини рота антисептичними засобами і прийом антибіотиків. До консервативним методам лікування також віднесені процедури:

• ясенний масаж;
• ультразвук;
• флюктуаризация;
• світлотерапія;
• динамічні струми;
• фізіотерапія;
• дарсонвалізація,
• електрофорез;
• апітерапія.

Полоскання Хлоргексидином

Також виконується ремінералізація зубів і прийом імуномодуляторів, що зміцнюють імунітет. Місцеве лікування забезпечується за рахунок застосування мазей і гелів. Нижче розглянемо найбільш ефективні з них.

• Апидент актив – швидко прибирає ознаки запалення.
• Холісан – заспокоює десна, прибирає запалення і чинить антисептичну дію.
• Солкосерил – прискорює процес регенерації та поліпшує кровообіг у тканинах.
• Асепта – надає сильну протизапальну дію .

Щоб зміцнити ясенну тканину, застосовуються аплікації з натуральними маслами. Дуже часто призначається масло обліпихи і шипшини, так як вони мають протизапальну і регенеруючу дію. До складу терапії включений прийом вітамінних комплексів, в яких повинні бути такі вітаміни, як А, Е, С і P.

В якості розчинів для полоскання, можуть бути призначені:

1. Фурацилін – усуває кровоточивість ясен, пригнічує активність мікробів і прискорює загоєння.
2. Мірамістин – прискорює регенераційний процес і голиться з хвороботворними мікроорганізмами.
3. Хлоргексидин – пригнічує запальний процес і патогенну мікрофлору.

Також можуть бути використані лікарські трави, для приготування відвару. Вони мають протизапальну дію і прискорюють загоєння ясен. Можна користуватися відварами з таких рослин:

• дубова кора;
• звіробій;
• ромашка;
• череда.

Народні засоби від гінгівіту — обліпихова олія

Сульфаніламіди і антибіотики призначаються тільки після ретельно проведеної діагностики. Лікування проводиться комплексно, що дозволяє досягти позитивних результатів.

Оперативна терапія

Коли консервативні варіанти лікування атрофічного гінгівіту не приносять ефективності, потрібне оперативне втручання. Лікування атрофії ясен проводиться з допомогою гингивопластики. Вона передбачає заміщення відсутніх ділянок ясен здоровими тканинами, розташованими поруч. Така процедура досить неприємна, але часто є єдиним варіантом лікування.

Оперативне лікування проводиться в комплексі з консервативним, що дозволяє істотно підвищити його ефективність. Атрофічний гінгівіт досить серйозна хвороба, яка вимагає своєчасного лікування.

Повністю позбавитися від патології не можна, але є шанс призупинити процес атрофії.

Правила профілактики

Дуже важливо дотримуватися заходів профілактики. Це дозволить уникнути занедбаного стану хвороби. Фахівці рекомендують дотримуватися таких правил:

• правильно вибирати зубну пасту;
• вибирати зубні щітки, яка не буде травмувати ясна;
• постійно міняти зубну щітку, необхідно купувати новий виріб кожні 2-3 місяці;
• відмовитися від куріння;
• забезпечити повноцінне харчування, продукти повинні володіти достатньою кількістю вітамінів;
• приділяти увагу імунної системи, забезпечивши відповідні дії щодо її зміцнення;
• вести активний спосіб життя;
• регулярно відвідувати консультації стоматолога.

Гінгівопластика: до і після лікування

Дуже важливо дбайливо очищати зуби і приділяти увагу яснам. При правильній очищенню, а також застосування засобів для полоскання рота, кількість патогенної мікрофлори буде мінімальною. У профілактиці атрофії ясен також велику роль відіграє харчування. В раціоні повинно бути достатньо фруктів і овочів.

Чистити зуби потрібно вранці і ввечері, користуючись пастою, яка запобігає кровоточивість ясен. Проведення профілактики, дозволяє знизити ризик розвитку такої патології, як атрофічний гінгівіт.