Витоки дитячих страхів

jpg” width=”500″ height=”500″ />Герої фобій

Для маленьких дітей часто характерні побоювання і страхи. Ті самі дитячі страхи з чудовиськами, яких так лякаються малюки. Ці персонажі прийшли до нас з казок і фольклору. Казковими героями є відомі всім дітям Бармалей, Кощій Безсмертний, Баба-Яга. Створені плодом людської фантазії ще в ті далекі часи, коли була жива віра людей в надприродне, в незвичайні явища і в те, що існує нечиста сила (така як відьми, диявол, біси, чорти). Втіленням всіх таємних сил природи, всього незрозумілого стала Баба-Яга. Як прообраз предків по материнській лінії, її культ нерозривно пов’язаний з культом природи. На думку Анікіна В. П., який досяг певних успіхів у вивченні казок, цим пояснюється особлива влада жінки над живою природою і те, що вона може легко перетворюватися на будь-якого звіра чи птаха. Однак основний її заняття – це красти неслухняних дітей, забирати їх в свою хатинку на курячих ніжках і спалювати в печі, при цьому сміючись злорадно.

Кощій Безсмертний — персонаж ніяк не краще Баби. Він підступний і жорстокий, справжній губитель, в якому не залишилося нічого людського. Всі його помисли постійно присвячені тому, як би заподіяти людям більше горя, зробити їм гидоту, принести їм нещастя. Кощій – це прообраз далеких предків по чоловічій лінії, такий собі патріархальний володар жіночих сердець, суворий і непохитний. Нарівні з Бабою – Ягою, він може мати безліч різних образів, для того що б обдурити людей і напасти на людину тоді, коли він цього не очікує. Ці два персонажі злі і жорстокі й відкрито знущаються над такими хорошими людськими почуттями, як доброта, любов і ніжність.

Вік дитячого страху

А для якого ж віку характерна віра в Кощія ивозникновение страху? Було з’ясовано, що психологічний страх перед цими казковими героями (Кощієм, Бармалеєм і Бабою-Ягою) виникає в той особливий період життя, коли починається становлення і бурхливий розвиток дитячої уяви. У хлопчиків це відбувається в три роки, у дівчаток – до чотирьох років. У цьому віці діти важко поділяють фантазію і реальність, і тому казкові герої в сприйнятті дитини існують повноцінно та самостійно.

Контингент дітей, для яких характерно стан страху

Перш за все, страх і віра в Кощія Безсмертного і Бабу — Ягу властива дітям емоційним, чутливим і вразливим, які володіють добре розвиненою уявою. І довіра казці в цьому випадку, як і справжній страх, є своєрідними маркерами рівня розвитку дитини, формування її якостей характеру, особливостей психології, можливості глибоко і гостро все переживати і відчувати.

Найдовше фобії і страхи живуть у душі того малюка, який мало спілкується з іншими дітьми: не відвідує дитячий садок; часто, багато і тривало хворіє або відчуває на собі наслідки гіперопіки дорослих. Дитячий садок дуже протвережує в плані фобій, бо в будь-якій групі завжди знайдеться дитина, яка не вірить і критично ставиться до Баби-Яги і Кощія Безсмертного. Недовіра і насмішки цих «нігілістів» формують і думка решти дітей. А в тому випадку, якщо дитина не відвідує дитячого колективу і не спілкується зі своїми однолітками, сумніви і страхи довго живуть у його душі і можуть в принципі не зникнути.

Частіше, ніж для інших, боязнь Кощія Безсмертного і Бармалея характерна для тих маленьких хлопчиків, які відчувають брак батьківської уваги і страждають від рідкісного спілкування з ним. Особливо яскраво ця тенденція простежується у віковій категорії 5-7 років (старша дошкільна), коли хлопчики надто сильно потребують батьківської опіки та його допомоги в процесі поняття себе як чоловіка і представника сильної статі.

І в цей період авторитет батька дуже сильний і великий. У його сина виникають і швидко посилюються необхідність і прагнення спілкування зі своїми однолітками, зростає бажання потрапити і бути прийнятим в певний коло. А для цього необхідно знати і вести себе у відповідності з якимись правилами даної хлоп’ячої компанії. І найголовніше, що потрібно вміти – це бути здатним захистити себе, відстояти свою думку і не вести себе неналежним чином (наприклад, не плакати). І просто чудово, якщо приклад такої поведінки дитина знаходить у своїй родині.

Якщо ж хлопчикові нікому відповідати, якщо батько в сім’ї знаходиться у залежному положенні, якщо він не може відстояти свою точку зору, якщо вона не знаходить виходу у випадках складних домашніх конфліктів і сварок, то у дитини не відбувається усвідомлення та формування потрібної і відповідної моделі поведінки. І внаслідок цього у хлопчика виникнуть проблеми в спілкуванні з однолітками, не буде вироблена правильна стратегія поведінки з ними. У цьому випадку і виникнуть його фобії, до Кощія і Бармалею в тому числі.

І ще набагато гірше обстоїть справа, коли хлопчик росте у неповній сім’ї, в якій немає батька (причинами можуть бути розлучення, загибель папи, початкова його відсутність) і в якій мати намагається замінити чоловіка. При цьому дуже часто, все в дитині, що нагадує жінці його батька, не визнається, заперечується і піддається осміянню. У цьому випадку хлопчик боїться не тільки Кощія Безсмертного, але ще й Баби — Яги. Дана категорія дітей зазвичай відчувають себе невпевнено, беззахисно і не здатними відстояти себе і свою думку.

Категорії безстрашних дітей

Існують і такі діти, які не відчувають страху в принципі. Зазвичай це буває в тих випадках, коли дитина росте в сім’ї, в якій відчуває повну турботу і захист батьків і де він може нічого не боятися. І з самого дитинства малюк засвоює таку лінію поведінки. Що, безумовно, не є позитивним моментом, так як абсолютна відсутність страху вказує на емоційну бідність дитини, невміння їм глибоко переживати. У цих дітей немає страху не тільки за себе, але також вони не вміють турбуватися і переживати за інших, кому може загрожувати небезпека або кого треба пожаліти.

До особливої групи сміливих дітей можна віднести малюків з тих сімей, де батьки є хронічними алкоголіками. Така дитина не боїться ніяких відмінних і казкових монстрів, тому що реальні жахи перед його очима кожен день – постійно п’яні, огидно себе ведуть і не піклуються про нього батько й мати. І те, що спочатку огиду поступово змінюється байдужістю і звичкою, що призводить до відсутності страху і фобій. І всі емоції цих дітей поверхневі, почуття неглибокі, обіцянки даються необдумано і без подальшого бажання їх виконувати, а каяття нещиро і створює лише зовнішню видимість.

Супутні фобії

Боязнь міфічних персонажів дуже часто у маленьких дітей поєднується зі страхом темряви, страх самотності і замкнутих просторів (клаустрофобію). Це легко пояснити, так як Баба — Яга (згідно своєї ролі) існує для того, щоб забирати до себе неслухняних дітей і розправлятися з ними по-своєму. Причому дуже часто буває, що батьків не слухаються і нормальні діти. При цьому прийнято вважати, що свої гидоти Кощій Безсмертний, Баба – Яга здійснюють поволі, з-за рогу, люблять діяти в повній темряві. Саме тому діти бояться ночі і мороку, просять батьків залишити двері дитячої відкритою або не залишати його одного взагалі. Іноді дитині потрібно, щоб батько посидів поруч, це дає йому відчуття захисту, теплоти і спокою.

Потрібно шукати засіб від страху?

Іноді деякі надміру прагматичні батьки хочуть ціною будь-яких зусиль, як можна раніше, позбавити дітей віри в те, що казкові персонажі, особливо жахливі, існують в принципі. І дуже часто скаржаться на відсутність успіхів у цьому напрямку. Не радили б вам прискорювати природний процес становлення особистості маленької людини. Оскільки такими діями батьки ніяк не сприяють, а навпаки заважають розвитку емоцій у дитини, формуванню у нього почуттів жалю. Адже саме співчуття і співпереживання до ображеним і знедоленим казковим персонажам, яких зневажають чудовиська, допомагає розвитку малюка і його відчуттів, стає для нього початковим етапом гуманності.

Коли дитина знайомиться з різними подіями, що відбуваються в казці, він навчається вчасно бачити загрожує небезпека і долати її, знаходячи в собі сили для цього. Адже і в реальному житті йому не раз доведеться зіткнутися з погрозами, фальшю, брехнею, обманом, агресією і злістю з боку людей, які в моральному відношенні недолугі і бідні, і визнають лише владу сили, постійно принижуючи і ображаючи при цьому інших. Тому, казки для дітей – це життєва школа, яка вчить розпізнавати і знаходити в людях щось негативне в поведінці і характері, що часто ретельно і дуже глибоко ховається.

І наостанок… Батьки часто роблять одну велику помилку, коли підсвідомо вибирають союзники казкових лиходіїв, лякаючи ними дітей. Батьківський голос при цьому стає злим, тон – роздратованим, а вираз обличчя – лютим. Якщо все супроводжується ще і болісним покаранням, то чому мама краще Баби — Яги? Як правило, у нормальної дитини страх перед казковими чудовиськами зникає віком до п’яти років, тому що саме в цьому періоді діти стають розумними настільки, щоб зрозуміти, що Кощія Безсмертного не існує. Однак якщо малюк як і раніше боїться, то це є приводом для дорослих замислитися: а чи не самі вони сприяють тому, що страх в їх дитину продовжує жити? І роблять вони все можливе, все, що в їхніх силах для того, щоб їх маленький людина відчувала себе коханою, щасливою і задоволеною життям?