Розвиток алкогольного делірію і його лікування

Алкогольний делірій, який в народі отримав назву білої гарячки, виявляється найсильнішим психозом. Це патологічний стан вважається особливою формою психозу, що розвивається внаслідок багаторічної алкогольної залежності. Як правило, алкогольний делірій спостерігається у людей, які мають хронічну алкогольну залежність, причому вживають спиртне протягом більше 5 років. Зазвичай психоз розвивається приблизно через 2-3 дні після виходу людини із запою. Алкогольний делірій, симптоми якого проявляються дуже гостро, нерідко стає причиною глибокого пошкодження клітин мозку.

Що таке алкогольний делірій?

На гострий алкогольний психоз припадає приблизно 70-75% випадків всіх алкогольних психозных станів. Наступ алкогольного делірію зазвичай спостерігається у людей, які мають алкогольну залежність 2-3 ступеня. У той же час зафіксовані випадки розвитку білої гарячки у людей, які не зловживають спиртними напоями, але при цьому в окремо взятий день випили занадто велику дозу алкоголю. Як правило, у хронічних алкоголіків делірій має рецидивуючий перебіг. Перший напад може мати місце після 2-3-річного стажу алкоголізму, причому поштовхом для розвитку психозу може стати тривалий запій. Після виходу з такого запою може наступити алкогольний психоз. Надалі навіть короткочасні запої у хронічного алкоголіка можуть закінчуватися нападом білої гарячки. У людей, які мають стаж алкогольної залежності, перевищує 10-15 років, ризик розвитку алкогольного делірію вкрай високий. Найбільш часто такий стан зазвичай спостерігається у людей у віці від 40 до 50 років. У той же час у сучасній наркологічній практиці вже нерідкі випадки алкогольного делірію у людей у віці від 25 до 30 років.

Алкогольний психоз є вкрай небезпечним станом як для хронічного алкоголіка, так і для оточуючих. Вся справа в тому, що хворі, які перебувають в алкогольному делірії, схильні до маячних ідей, а крім того, бачать галюцинації. Без видимих оточуючим причин людина може почати битися головою об стіну, викинутися з вікна або ж накидатися на людей. У хворих з’являються як зорові, так і слухові галюцинації, причому голоси, що з’являються в голові людей, які страждають алкогольним делірієм, можуть наказувати здійснювати ті чи інші не зовсім здорові вчинки.

Люди, що знаходяться в алкогольному делірії, здатні здійснювати неадекватні вчинки, причому надалі хворий може і не пам’ятати про скоєні дії. Причини розвитку алкогольного делірію також можуть сягати корінням у наявні у хворого органічні ушкодження мозку, зловживання сурогатами алкоголю і виражені соматичні патології. Сприяє розвитку гострого психозу проживання в поганих умовах і недостатнє харчування. Іноді розвиток алкогольного психозу може бути пов’язано з загостренням хронічного захворювання на тлі зловживання алкоголем.

Патогенез розвитку алкогольного делірію

Алкогольний делірій не може виникнути на порожньому місці, так як подібні психози є типовими лише для осіб, які страждають алкогольною залежністю і мають тривалий стаж прийому високоградусних спиртних напоїв. У алкоголіків, які мають тривалих стаж зловживання спиртними напоями, спостерігаються зміни метаболізму, який в цьому випадку набуває стійку взаємозв’язок з постійно присутнім в організмі алкоголем. Глибокі зрушення спостерігаються і у метаболізмі головного мозку. Патогенез розвитку білої гарячки вже добре вивчений медициною. У головному мозку спостерігається протікання двох найважливіших процесів, тобто гальмування і збудження, причому за ці процеси відповідають особливі речовини, які в нормі знаходяться в балансі. Наприклад, в моменти неспання в мозку переважають процеси збудження, у той час як у сні виробляються речовини, які відповідають за гальмування.

При метаболічних порушеннях, спричинених токсичною дією алкоголю, баланс між цими процесами порушується. Спирт присутній в організмі людини в малих дозах і при цьому бере участь у процесах гальмування. В результаті частого прийому спиртних напоїв, в яких завжди містяться занадто великі для організму дози спирту, спостерігається порушення синтезу власного спирту в організмі людини. Крім того, на тлі частого прийому великої кількості спиртних напоїв організм намагається впоратися з гальмуванням, активізуючи речовини збудження. У разі якщо алкоголь раптом перестає надходити в організм, спостерігається відключення системи гальмування, і при цьому має місце збільшена функція збудження, що призводить до розвитку гострого психозу, що спостерігається при алкогольному делірії.

Прояви алкогольного делірію

Існує кілька фаз розвитку алкогольного делірію, кожна з яких має свої характерні симптоми, їх дуже важливо своєчасно помітити людям, що оточують людину. Вони можуть постраждати від його дій під час гострої фази перебігу нападу. Початкова фаза алкогольного делірію характеризується аномальним зникненням тяги до алкоголю. У деяких хворих з’являється ще огиду до спиртових напоїв. У хворого можуть спостерігатися наступні ознаки делірію:

• надмірна нервовість;
• неспокійна поведінка;
• різкість при зверненні до оточуючих;
• наростає тремор кінцівок;
• частішає пульс;
• погіршується загальне самопочуття;
• підвищується температура тіла;
• шкірні покриви стають блідими;
• підвищує потовиділення;
• нудота і блювання;
• епілептичні припадки.

Погіршення стану хворого і перехід алкогольного делірію в більш важку фазу супроводжуються повною безсонням або неспокійним сном з кошмарними снами. Перші дні до настання психозу хворий може відзначати у себе ілюзії сприйняття, наприклад, можуть чутися різні шерехи або здаватися, що поруч промайнула тінь, чується музика ллється воді і т. д. Під час розвивається делірію у хворого підвищується почуття тривоги і напруженості, відчуття прийдешньої біди і т. д. Далі спостерігається наступ повної безсоння. Таким чином, мозок не просто перебуває у збудженому стані, але і повністю позбавляється відпочинку. У цей час людина втрачає всякий зв’язок з навколишньою дійсністю, перестає орієнтуватися у просторі та часі.

Наявні зорові, слухові і чутливі галюцинації значно погіршують ситуацію, так як людині може здаватися, що його смажать на вогні або намагаються заморозити. Хворий може чути голоси, наказують йому вистрибнути з вікна, і намагатися слідувати наказам або побачити в оточуючих людях чудовиськ, на яких він в стані делірію може спробувати напасти. Прояви алкогольного делірію можуть бути різноманітними, але потрібно враховувати, що в будь-якому разі хворі в такому стані є потенційно небезпечними і їх родичам не слід займатися самостійним лікуванням, так як це може самим негативним чином позначитися як на здоров’я людини, так і на тих, хто його оточує.

Диференціальна діагностика та лікування алкогольного делірію

При появі щонайменших ознак розвитку алкогольного делірію у людини його рідним і близьким слід негайно викликати “швидку допомогу”. Якщо хворий поводиться агресивно або намагається нападати на оточуючих, вимагаючи, щоб вони не зверталися до лікарів, його слід знерухомити, так як без медичної допомоги він може бути небезпечний для оточуючих.

Враховуючи, що у людей в стані алкогольного делірію значно знижується чутливість до болю, але при цьому збільшується фізична сила, вони можуть завдати шкоди людям, які знаходяться в безпосередній близькості, а іноді і медперсоналу, тому при виклику лікаря слід відразу ж уточнити стаж алкогольної залежності та наявні відхилення поведінки від норми. Враховуючи, що біла гарячка при відсутності терапії нерідко стає причиною загибелі клітин мозку, дуже важливо провести спрямоване лікування в стаціонарі. Для підтвердження діагнозу, як правило, потрібно:

• збір анамнезу;
• огляд хворого наркологом;
• виняток лихоманки і гострої інтоксикації;
• виявлення ознак алкогольного ураження печінки лабораторними методами;
• визначення печінкових ферментів.

Якщо зважати на гостроту симптоматичних проявів, як правило, не виникає проблем з постановкою діагнозу.

Лікування проводиться виключно в стаціонарі, так як хоча в денний час хворі можуть відчувати полегшення, але в нічне у них має місце загострення і вимагається фіксація до ліжка.

Лікування алкогольного делірію передбачає;

• зниження збудження і усунення безсоння за рахунок застосування нейролептиків та бензодіазепінів;
• призначення протисудомної терапії;
• усунення важкої інтоксикації організму;
• боротьба з наявними ускладненнями з боку інших органів.

Конкретні препарати та їх дози підбираються наркологами індивідуально для кожного хворого. Як правило, лікування у відділенні інтенсивної терапії лікарні триває тиждень, але при атиповому перебігу термін перебування в стаціонарі може бути збільшений до повної стабілізації його стану. Насправді смертність від алкогольного делірію досягає 15% випадків, тому при перших проявах звернутися за медичною допомогою, щоб не допустити фатальних наслідків.