Коли ж це скінчиться, або шум у вусі після отиту

Введення

Отит – це запальний процес в різних структурах вуха. В залежності від його локалізації, зустрічається отит:

• зовнішній;
• середній;
• внутрішній, або лабіринтит (запалення структур внутрішнього вуха).

Так само отит може ділитися на гострий і хронічний, гнійний та катаральний.

Іноді гострий отит при відсутності належного лікування переходить у хронічний, що приводить до стабільного збільшення порушення слуху. Хронічний отит може з’явитися:

• внаслідок травми;
• через анатомічних змін будови ЛОР-органів;
• при частих і нелікованих запаленнях носоглотки;
• при регулярних ринітах, синуситах, гайморитах.

Одним з найбільш часто зустрічаються симптомів хронічного отиту є шум і важкість у вусі з боку ураження, що посилюються при рухах, фізичних навантаженнях, при вживанні гарячої або холодної їжі і т. д.

При захворюванні

Причиною, що викликає отити, можуть бути грибкові ураження, бактеріальні інфекції (стрептококи, стафілококи тощо).

Зовнішній отит зазвичай розвивається після появи вхідних воріт інфекції – поранення шкіри слухового проходу при необережному очищенні, попаданні чужорідних предметів, дратівливих реагентів (хлорованої води з басейну, морської води).

Середній отит часто починається під час ГРВІ, у алергіків, при інших ЛОР-захворюваннях, особливо пов’язаних з порожниною носа та пазухи, після баротравми.

ВАЖЛИВО! В силу особливості анатомічної будови євстахієвої труби, інфекція може потрапити в середнє вухо.

Особливу роль у розвитку процесу відіграє набряк слухової труби. Порушується баланс тиску між середнім вухом і носової порожнини, починає утворюватися ексудат.

При приєднанні бактеріальної інфекції серозна рідина перетворюється в гній. Під наростаючим тиском проривається барабанна перетинка, гній виходить, стан поліпшується.

Шум у вухах може з’являтися як при хронічних, так і при гострому отиті зовнішнього та середнього вуха. При зовнішньому отиті причиною шуму найчастіше є закладеність набряклими слуховим каналом, і у вусі сприймається шум від струму крові в судинах голови.

Такий шум практично природний при звуженні слухового проходу і не є патологічним сам по собі, тому не вимагає конкретного лікування. Він пройде разом з відновленням прохідності слухового каналу.

Зовсім інший випадок – шум у вусі під час середнього отиту. Тут різноманітний набір звуків – гул, брязкіт, клацання, писк і «стреляние», відчуття власного голосу (аутофония).

Сторонні звуки в вусі при отитах отримали своє конкретне наукове назва – тиннитус. Шуми при гострих середніх отитах виникають при переміщенні ексудату за запалення порожнини вуха, при зміні положення голови, після навантажень, при підвищенні внутрішньочерепного або артеріального тиску, при ковтанні або чханні. Зазвичай тиннитус супроводжується болем різного характеру – стріляє, ниючий і т. д.

Після

Часто симптоматика шуму у вухах після перенесеного отиту проходить сама по собі з часом і не доставляє незручностей. Однак є випадки, коли шуми є симптомом вже нового захворювання.

Тиннитус при хронічному отиті з’являється з-за прориву барабанної перетинки і неправильне її заростанні. Формуються спайки, з-за яких порушується рухливість барабанної перетинки та її здатність передавати звук в середнє вухо.

Знижується сприйнятливість до певних тонів. Сам же шум з’являється з-за періодичного накопичення ексудату в порожнині, а також руйнівної дії життєдіяльності бактерій на саму порожнину.

Крім цього, рубці та спайки, що утворилися після прориву барабанної перетинки і знизили її рухливість, впливають на вирівнювання тиску між порожниною середнього вуха і носоглоткою.

Подібне явище спостерігається у здорових людей під час зльоту і посадки літака, при їзді по сильно горбистій місцевості, коли відбувається різка зміна атмосферного тиску. Цей шум зазвичай проходить після позіхання або проведення маневру Вальсальви (продування вух), коли тиск між порожнинами вирівнюється.

Виявляти причину триваючого шуму повинен лікар-отоларинголог. При виявленні точної причини призначають необхідне лікування – краплі, антибіотики при наявності вогнища запалення, фізіотерапію.

У важких випадках буде потрібно додаткове хірургічне втручання – пластика барабанної перетинки. Процес відновлення дуже тривалий, займає близько року і накладає певні обмеження.

ВАЖЛИВО. При запаленнях вуха не варто займатися самолікуванням. Виявляти причину і точну локалізацію процесу повинен тільки фахівець. Будь-які самовільні маніпуляції можуть привести до ускладнень аж до втрати слуху і просування інфекції в головний мозок.

Коли пройде

При гнійному середньому отиті шум у вухах майже зникає з проривом барабанної перетинки і виходом гною з порожнини середнього вуха. Це болісний процес, що супроводжується гноетечением і кровоточивістю з слухового каналу. Полегшення після розриву настає практично відразу ж.

ВАЖЛИВО! Ні в якому разі не можна протикати барабанну перетинку самостійно! Краще звернутися до фахівця, які оцінять необхідність розрізу і проведуть його в умовах асептики та антисептики.

У нормі шум в вухах проходить разом з іншими симптомами. Іноді фантомні звуки у вухах після перенесеного захворювання залишаються на деякий час, поки повністю не заросте барабанна перетинка.

Якщо ж процес набуває хронічного характеру, або процес загоєння йде з порушеннями, то шум може стати супутником загострень, їх передвісником або ж симптоматичним явищем, що дає про себе знати при певних умовах.

У рідкісних випадках, коли процес запалення затягнувся, шум у вухах може стати постійним і вимагати хірургічного втручання. Причиною цього може стати незарощення барабанної перетинки, погіршення її рухливості, звуження слухового проходу. Якщо шум не проходить — це привід звернутися до фахівця.

Корисне відео

Чому шумить у вухах:

Висновок

Не варто пускати на самоплив як саме запалення в будь-яких його проявах, так і симптоматику, що виявляється вже після видимого одужання.

Будь-який сторонній шум у вухах, пов’язаний з перенесеним отит, може говорити про можливе повернення інфекційного процесу, приєднання вторинної інфекції, появі ускладнень. Шум у вухах після перенесеного отиту вимагає особливої уваги і консультації з фахівцем.