Клінічний випадок прояви харчової алергії у дитини

Харчова алергія стала досить поширеною в останні роки патологією, частота якої неухильно зростає, і її частота серед дітей першого півріччя життя в даний час складає близько 7%. Основною причиною при цьому найбільш часто називають непереносимість до білка коров’ячого молока.

Патогенез

Головними в формуванні харчової алергії є патологічні імунні реакції на антигени їжі, які виникають в результаті дисбалансу у формуванні імунної стійкості при незрілому імунітеті і травному тракті у тих дітей, які мають генетично детерміновану схильність до атопії. При цьому велике значення надається незрілості бар’єру кишечника, порушень перетравлювання і абсорбцію харчових речовин, зниження факторів місцевого захисту (в основному зменшення рівня IgA), дисбалансу в кількості мікрофлори кишечника. У деяких дітей формування харчової алергії обумовлено утворенням імуноглобулінів Е, що призводить до розвитку алергічних реакцій по типу негайних. У інших пацієнтів гіперчутливість виникає за допомогою інших механізмів.

Клінічний випадок захворювання

Пацієнт Н. вступив в листопаді 2009 року в дитячу клініку на стаціонарне лікування. Вік дитини три місяці, мама пред’являє скарги на висипання на шкірі, частий рідкий стілець (близько 6 разів на добу зі слизом і прожилками крові).

Анамнез життя

Дитина народжена від другої вагітності, других пологів з терміном гестації 38 тижнів. В процесі вагітності були ускладнення: токсикоз першої половини, загроза переривання на ранніх термінах. Маса тіла при народженні малюка 3620 р., довжина 54 див. Сім’я дитини відноситься до категорії благополучних, малюк до госпіталізації отримував тільки грудне молоко. Алергічний анамнез не обтяжений.

Анамнез захворювання

Починаючи з віку трьох тижнів, у дитини відмічалися висипання на шкірі обличчя (схожі на висип при алергії), які з часом ставали все більш поширеними. Коли дитині виповнився 1 місяць, він переніс кишкову інфекцію неуточненої етіології, що супроводжується блювотою, діареєю до 10 разів на день (стілець рідкий, пінистий), фебрильною лихоманкою. Після перенесеного захворювання зберігся диспепсичний синдром: біль у животі, діарея до 8 разів на добу, рідкої консистенції, зеленуватого відтінку. У віці 1.5 місяці було зроблено копрологічне дослідження калу, на якому виявили збільшення вуглеводів до 3% (норма 0.25%), що свідчило про незрілість ферментної системи кишечника (недостатності лактази). За результатами обстеження дитині був призначений препарат Лактоза-бебі, після лікування яким був відзначений позитивний ефект: консистенція калу покращилася, частота стільця знизилася до 6 разів на добу.

У віці 2-х місяців у малюка алергія придбала виражений характер, з’явилися численні вогнища почервоніння і мокнутий. Алерголог, який консультував пацієнта, виставив діагноз: Атопічний дерматит. Коліт, викликаний білками їжі.

Враховуючи те, що дитина отримував виключно грудне молоко матері було наказано дотримання дієти, яка виключала вживання незбираного молока, курячих яєць і продуктів, які їх містять. На цьому тлі через деякий час була відмічена позитивна динаміка з боку шкірних покривів, але в стільці зміни були негативні, з’явилася слиз та прожилки крові. У віці трьох місяців дитина була направлена на стаціонарне лікування для діагностики захворювання і визначення тактики лікування.

Надходження в стаціонар

Стан дитини при вступі середнього ступеня тяжкості. Шкірні покриви блідо-рожевого забарвлення, трохи сухуваті, навколо ануса відзначається почервоніння. При пальпації живіт м’який, безболісний. Частота стільця до 6 разів у добу, желеподібна консистенція, зеленуватий відтінок, присутній слиз у великій кількості, іноді з’являються прожилки крові.

Діагностика алергії

При лабораторно-інструментальному дослідженні було виявлено:

В загальному аналізі крові — збільшення еозинофілів до 8%, рівень гемоглобіну 120 г/л;
В біохімічному аналізі крові: загальний білок сироватки – 62 г/л; альбумін – 58 %; альфа-1-глобуліни – 4,7%; альфа-2-глобуліни – 10%; бета-глобуліни – 11%; гамма-глобуліни – 14%; альбуміни/глобуліни – 1,4; СРБ – негативний; АСТ – 33 МО/л; АЛТ – 27 МО/л; рівень загального білірубіну – 12,0 мкмоль/л; холестерину – 3,5 ммоль/л; тригліцеридів – 1,6 ммоль/л; глюкози – 5,1 ммоль/л; ЛФ – 550 МО/л; креатиніну – 20 мкмоль/л; сечовини – 3,42 ммоль/л; кальцію – 2,68 ммоль/л, іонізованого кальцію – 1,33 ммоль/л; фосфору – 2,2 ммоль/л; амілази – 36 од/л;
Дослідження кількості імуноглобулінів: збільшення Е до 26 МО мл (норма до 1.7) і М до 1.3 м у літрі (норма 0.8), зниження G до 3,3 г на літр (норма 4.6), практично відсутні антитіла класу А. Також підвищене число імунних комплексів, що циркулюють в сироватці, до 0,15 одиниць оптичної щільності (норма до 0,11).
Виявлення специфічних антитіл класу Е: виявлений високий рівень чутливості до алергенів, які є в складі курячого яйця. Рівень 6.3 ku в 1 літрі підтверджує те, що є алергія на яйця. На інші продукти: білок молока корови, риба, яловичина, яблуко, картопля, капуста та ін – сенсибілізація не була виявлена.
Шкірний тест з молоком корови: різко позитивний, через 35 хвилин з’явилися виражені висипання навколо аплікації. Отримані результати свідчать про наявну підвищеної чутливості до даного продукту і необхідності його виключення з харчового набору дитини.
Ультразвукове дослідження черевної порожнини: невиражена спленомегалія. В інших органах патології не виявлено.
Дослідження крові на гепатити В і С, ВІЛ, хламідії, мікоплазми, вірус Епштейн – Барр: не виявлені;
Копрограма: виявлено слиз і нейтральний жир у великих кількостях, помірна кількість жирних кислот, збільшення лейкоцитів до 18 в полі зору, позитивна реакція на приховану кров.
Результат дослідження калу на клітинний склад: виявлені кристали Шарко-Лейдена, 70% нейтрофілів, 25% еозинофілів і 5% лімфоцитів. Повторний аналіз показав наявність найпростішого Blastocystis hominis (до 15 в полі зору).
Дослідження калу на дисбактеріоз: виявлено збільшення числа Citrobacter amalonaticus (7%), E. coli (9 lg), біфідобактерії не виявлені
Аналіз фекалій на патогенну кишкову флору негативний

Через спазму сфінктера прямої кишки проведення ректороманоскопії виявилося технічно неможливим, обстеження відкладено до отримання даних терапії.

За результатами анамнезу, клінічних симптомів, лабораторно-інструментального дослідження, виставлено клінічний діагноз: Атопічний дерматит. Харчова алергія. Запалення товстої кишки, викликане білками їжі. Інфекція Blastocystis hominis.

Лікування

Враховуючи те, що харчування дитини становило тільки грудне молоко, його матері була рекомендована дієта з елімінацією молока корови, яйця курки і продуктів, які їх містять. З медикаментозних препаратів був призначений курс нифуроксазида по 110 мг два рази на добу протягом 7 днів. Даний лікарський засіб було обрано через те, що може використовуватися у дітей грудного віку, володіє ефективною дією відносно найпростіших та Citrobacter.

На тлі проведеного лікування була відзначена позитивна динаміка: кількість найпростіших і частота стільця зменшилися, консистенція покращилася, кількість слизу різко знизилося, прожилки крові більше не з’являлися.

При огляді дитини через чотири місяці шкірних проявів не було виявлено, стілець до трьох разів на добу, неоформленої консистенції, іноді зазначалося невелика кількість слизу. При дослідженні калу виявлялися поодинокі лейкоцити в полі зору. Негативний аналіз фекалій на приховану кров.

У випадках порушення матір’ю запропонованої дієти (вживання молока корови , курячих яєць і продуктів, які їх містять) стан дитини погіршувався: з’являлася шкірний висип, збільшувалася частота стільця, в ньому виявлялося велику кількість слизу і кров’яних прожилок, які надалі проходили протягом двох днів. При паразитологическом дослідженні калу в цей період виявлялися поодинокі кількості найпростіших Blastocystis hominis (до 2 в полі зору).

При подальшому спостереженні характерні клінічні прояви з боку ШКТ більше не проявлялися, в стільці виявлялися поодинокі найпростіші, тому повторного курсу медикаментозної терапії не потрібно. Дитина перебувала під наглядом до виконання віку 1.9 років, стан весь час залишалося стабільним. В 1.6 років в раціон пацієнта були поступово введені молоко і кисломолочні продукти, негативної динаміки відзначено не було. Маса тіла в цей період склала 12 кг, стілець був оформлений, до двох разів на день, без патологічних домішок.

Висновок

Таким чином, у даного пацієнта, враховуючи клінічні прояви, відсутність позитивної динаміки протягом захворювання при дотриманні матір’ю дієти, наявність ознак як алергічного, так і інфекційного запального процесів, зміни мікрофлори ШКТ, виявлення у калі найпростіших, була діагностована кишкова інфекція, викликана Blastocystis hominis. Дана патологія мала місце у поєднанні з колопроктитом, який був индуцирован білками їжі. Було призначено адекватне лікування, що призвело до позитивної динаміки в стані дитини.

Складності діагностики й правильної терапії у пацієнта були обумовлені тим, що відсутні діагностичні критерії алергічних хвороб шлунково – кишкового тракту, механізм розвитку яких не пов’язаний з Ig E. Також додатково ускладнювало те, що в даному випадку малося поєднання харчової алергії та паразитарної інфекції. Це було встановлено на підставі результатів цитологічного дослідження калу, при якому були виявлені як еозинофіли, так і нейтрофіли, що дало можливість припустити комбінацію у дитини двох типів запальних процесів: алергічний та інфекційний.