Гемангіома у новонароджених дітей: причини і лікування цього захворювання

Вроджена гемангіома у новонароджених дітей — це не рідкість останнім часом. Зустрічається судинна пухлина приблизно у 12 % дітей і пов’язана в основному з патологічними порушеннями в організмі вагітної жінки.

Онкологи відносять всі види цих судинних новоутворень до доброякісних типам, які мають стійку тенденцію до самостійного зворотному розвитку при відсутності негативних чинників порушення цілісності їх зовнішніх і внутрішніх структур.

У чистому вигляді гемангіома — це патологічне розростання клітинного речовини стінки кровоносної судини. Провокативним чинником є використання противірусних лікарських засобів під час вагітності. Також патологічні зміни можуть виникнути при частих стресових ситуаціях для жінки в період виношування вагітності. Придбані гемангіоми зустрічаються набагато рідше і є наслідком ударів, ударів і гематом.

При швидко перебіг процесу відбувається захоплення близько розташованих клітин нервового і м’язового речовини. У цьому випадку можуть проявлятися різні симптоми ураження функції того чи іншого плану.

Приблизно в 20 % всіх діагностованих випадків зустрічається поєднана форма, при якій розташована близько до шкірної поверхні пухлина супроводжується гемангіомою печінки. У цьому випадку уражаються гепатоцити. При невеликих розмірах новоутворення функція органу не страждає. Проте завжди існує ризик розвитку внутрішньої кровотечі за рахунок розриву порожнини судинної пухлини всередині печінкової паренхіми.

Симптоми і причини гемангіоми

Велика частина випадків розвитку даного типу пухлини припадає на зовнішні шкірні покриви, які розташовуються в області лицьової зони, шиї і хребетного стовпа. Відбувається внутрішньоутробне розростання тканин стінок дрібних капілярів.

Симптоматично це видно неозброєним поглядом. Над шкірою є новоутворення з рівною поверхнею яскравого червоного або багряного кольору. При сильній пігментації за рахунок зруйнованих еритроцитів можна сплутати з родової гематомою або рідною плямою. Проте надалі колір може змінитися на більш світлий відтінок.

Також можуть розвиватися внутрішні типи новоутворень судинного генезу. У цьому випадку порушується стінка більш великої кровоносної судини. Симптоматично це більше нагадує синяк, який не проходить протягом тривалого періоду часу.

Інші ознаки гемангіоми у новонародженого можуть включати в себе явища, пов’язані з порушенням функції парних органів і тканин. В активній фазі росту пухлина швидко збільшується в розмірах, починає зачіпати нервові волокна. Це викликає больовий синдром. Диференціювати при діагностиці необхідно від кондилом, родимих плям, бородавок і злоякісних пухлин.

Хоча гемангіоми у новонароджених дітей, як правило, не перероджуються в злоякісні типи, це досить небезпечна патологія, яка може при бурхливому зростанні призвести до летального результату.

Причин розвитку внутрішньоутробної патології кілька:

• порушення режиму праці та відпочинку майбутньою матір’ю;
• зловживання алкоголем і куріння;
• порушення згортання крові;
• резус-конфлікт;
• погана екологічна обстановка;
• шкідливі умови праці;
• нервове і психічне перенапруження;
• внутрішньоутробні інфекції, такі, як кір, краснуха, грип.

Капілярна і кавернозна гемангіома

Діагностується два типи судинних пухлин:

1. капілярна гемангіома;
2. кавернозна гемангіома.

У першому випадку пухлина має щільну диференційовану структуру. Вона складається з надмірної кількості доброякісних структурованих клітин, які складають у фізіологічному варіанті норми судинну стінку. Уражається одночасно кілька капілярів, які розташовуються в безпосередній близькості один до одного.

Кавернозний тип характеризується наявністю внутрішньої порожнини, в якій може накопичуватися плазма або внутрішньоклітинна рідина. Цей тип новоутворення більш небезпечний, оскільки можуть провокуватися внутрішні кровотечі. При цьому пухлина швидко збільшується в розмірах. По мірі розсмоктування кров’яного випоту розміри відповідно зменшуються.

Гемангіома хребта

Гемангіома тіла хребця — це рідкісне захворювання, яке зустрічається приблизно у 1 % новонароджених дітей. Діагностика цього стану утруднена. Виявлятися патологія може виключно випадковим чином, оскільки ніяких симптомів і ознак протягом перших років життя дитини не дає.

Іноді можуть з’являтися болі в спині, що супроводжуються невеликим судомним синдромом в плечовому поясі або відносно нижніх кінцівок.

Гемангіома хребця зачіпає клітини кісткової тканини. Але, тим не менш, пухлина повністю розсмоктується без стороннього втручання приблизно до 5 років життя малюка.

Чим небезпечна гемангіома печінки?

При розвитку гемангіоми печінки виникає ризик розриву даного органу при дуже бурхливому зростанні новоутворення. Найбільшу небезпеку являє собою кавернозний тип. У цьому варіанті внутрішня порожнина може заповнюватися не лише кров’ю і плазмою, але і виробленої жовчю. Особливо часто ця патологія супроводжується холестазом і порушенням процесів травлення. У малюка у віці 1 — 2 років це може проявлятися вагою в правому підребер’ї і частим стільцем з знебарвленим каловими масами. При таких симптомах слід негайно пройти спеціальне обстеження. Пухлина може бути виявлена при проведенні ультразвукового сканування паренхіми печінки.

На цій сторінці ви можете бачити фото гемангіоми не тільки в печінці, але й в інших структурних відділах тіла малюка.

Методи лікування гемангіом

Вроджені гемангіоми у новонароджених дітей спеціальне лікування вимагають у виняткових випадках. Можливо тільки хірургічне видалення новоутворення. Також існує альтернатива впливу точковим лазерним променем. Ефективність останнього методу досить висока.

Приблизно у 87 % випадків виявлення даних патологій у дітей грудного віку втручання не потрібно. Гемангіоми проходять увесь цикл свого розвитку і самостійно зникають без залишення косметичних слідів. Відбувається це у віці 7 — 9 років. У більш старшому віці шансів на самостійне лікування залишається дуже мало.

Показання для лазерного або хірургічного видалення гемангіоми:

• порушення функції парних органів і систем;
• швидкий ріст пухлини;
• кавернозні порожнини великого розміру;
• сильний больовий синдром;
• косметичний дефект, який може вплинути на соціалізацію дитини;
• досягнення пухлина розміру більше 5 см;
• присутність неструктурованих клітин в гістологічному аналізі;
• розвиток кровотечі.

У тому випадку, якщо обирається вичікувальна тактика, батькам важливо розуміти, що існує небезпека розриву гемангіоми. Це пов’язано, насамперед, з тим, що згортання крові і кількісні показники тромбоцитів у таких дітей відхилені від норми. Тому важливо оберігати малюка від травм. Також слід проводити судинну зміцнюючу терапію і стежити за параметрами загального аналізу периферичної крові.