Фолікулярна ангіна у дітей: причини виникнення, симптоми, діагностика і лікування, можливі ускладнення та заходи профілактики + фото та відео

У дитини різко піднялася температура, він примхливий і відмовляється від їжі? Не виключено, що довелося зіткнутися з запаленням мигдаликів. Фолікулярна ангіна — один з найпоширеніших захворювань бактеріального характеру в дитячому віці. Без відповідної медикаментозної терапії впоратися з інфекцією не вдасться.

Особливості фолікулярної ангіни у дітей

Якщо малюкові, імунна система якого з ряду причин ослаблена, доведеться зіткнутися з хвороботворними мікроорганізмами (стафілококами, стрептококами, пневмококами), існує велика ймовірність розвитку фолікулярної ангіни. Запальний процес на мигдалинах починається стрімко. Дитина, яка ще зранку відчував себе відмінно, до вечора може скаржитися на біль у горлі. Інкубаційний період інфекції триває до 7 днів. Це означає, що погіршення стану дитини може спостерігатися лише через кілька днів після зустрічі зі збудником.

Вкрай небезпечною вважається фолікулярна ангіна для дітей до року. У цей період малята є найбільш ослабленими. Більшою мірою схильні до захворювання діти, які перебувають на штучному вигодовуванні. В період лактації жінка передає малюкові антитіла до хвороботворним мікроорганізмам — якщо мама захворіла ангіною, турбуватися про зараження дитини не варто.

У групу ризику потрапляють:

  • діти з ослабленим імунітетом на тлі хронічних захворювань;
  • малюки з супутніми інфекційними захворюваннями;
  • діти, що регулярно піддаються переохолодження;
  • пацієнти з гіповітамінозом;
  • малюки, що контактують з інфікованою людиною.

Статистичні дані вказують на те, що 50% випадків фолікулярної ангіни в дитячому віці спостерігається в тих сім’ях, де є стрептококова інфекція. Малюки заражаються від батьків, які є переносниками хвороботворних бактерій.

Доктор Комаровський розповідає про ангіні — відео

Причини виникнення

Існує два шляхи розвитку недуги:

  1. Екзогенний. Хвороботворні бактерії потрапляють в організм з навколишнього середовища. Ангіна легко передається повітряно-крапельним шляхом. Людина, який лікується від недуги, є заразним. Хвороботворні бактерії можуть передаватися через посуд або інші побутові прилади.
  2. Ендогенний. Відбувається активізація власної патогенної мікрофлори. В організмі здорової людини може знаходитися безліч бактерій — як корисних, так і хвороботворних. Якщо імунітет знижується, інфекція стрімко розмножується. У результаті виявляються симптоми захворювання. Найчастіше фолікулярна ангіна розвивається у дітей в період сезонних холодів. В цей час захисні сили організму не можуть протистояти натиску патогенних бактерій.

У літній період зіткнутися з недугою доводиться із-за зниження місцевого імунітету. Фолікулярна ангіна у жарку пору року може стати наслідком вживання холодних напоїв або морозива у великій кількості.

Існує також два способи потрапляння бактерій в організм з навколишнього середовища:

  1. аліментарний (разом з їжею);
  2. повітряно-крапельний (через спілкування з хворим, через побутові прилади).

Спосіб зараження ніяк не впливає на прояв симптомів або розвиток ускладнень у маленького пацієнта.

Симптоми захворювання

Першою ознакою присутності бактеріальної інфекції в організмі є лихоманка — температура тіла дитини стрімко підвищується до 40 °С. Характерними для ангіни вважаються також такі симптоми:

  • почервоніння і набряк дужок мигдалин;
  • сильна біль у горлі — дитина не може нормально ковтати, тому відмовляється від пиття і їжі;
  • блювота і рідкий стілець;
  • біль у суглобах;
  • запаморочення;
  • слабкість і озноб;
  • поява на мигдалинах фолікул з гнійним наповненням;
  • збільшення лімфовузлів.

Гостра фолікулярна ангіна у дітей дає симптоми яскраво вираженій інтоксикації. Нерідко спостерігаються порушення з боку серцево-судинної системи (тахікардія, біль у серці).

Діти до трьох років дуже важко реагують на неприємні симптоми. Малюки можуть безперервно плакати тривалий час, а з-за неспокійного сну порушується режим дня. Фолікулярна ангіна для немовлят небезпечна зневодненням організму. Тому лікування дітей віком до 3 років бажано проводити в умовах стаціонару.

Діагностика

Якісне клінічне обстеження допомагає педіатра визначитися з формою та стадією захворювання. Використовуються такі діагностичні методи:

  1. Опитування пацієнта. Лікар з’ясовує, які і коли з’явилися симптоми захворювання.
  2. Зовнішній огляд. Спеціалістом може бути виконана пальпація привушної області і шиї. Про розвиток інфекції може свідчити збільшення лімфовузлів.
  3. Фарингоскопия. З допомогою медичного шпателя педіатр оглядає порожнину глотки. Особлива увага приділяється слизовим оболонкам мигдалин, м’якого піднебіння і ясен. Про розвиток ангіни свідчить почервоніння, наявність гнійного нальоту.

Далі лікарем може бути призначено лабораторне дослідження. Це один з методів диференційної діагностики, що дозволяє відрізнити фолікулярну ангіну від захворювань зі схожою симптоматикою. Інформативними є наступні методики:

  1. Загальний аналіз крові.
  2. Бактеріальний посів — дозволяє визначити, з яким саме збудником довелося зіткнутися.

Медикаментозна терапія проводиться на підставі одержаних даних. Важливо виявити чутливість патогенних мікроорганізмів до тих чи інших антибактеріальних препаратів.

Лікування

Консервативне

Комплексний підхід до захворювання дозволить домогтися гарного результату. Обов’язковими при фолікулярній ангіні є наступні групи препаратів:

  1. Антибіотики. Можуть використовуватись у формі суспензії для внутрішнього прийому або ж у вигляді розчину для ін’єкцій. Широко застосовуються при ангіні такі препарати, як Цефамезин, Ампіцилін, Сумамед, Флемоксин Солютаб.
  2. Протизапальні спреї місцевої дії (Хлорофіліпт, Орасепт, Биопарокс, Фурацилін, Люголь). Використання аерозолів протипоказано дітям віком до 5 років, щоб уникнути розвитку ларингоспазму.
  3. Імуностимулюючі засоби (Аміксин, Анаферон, Іммунал).
  4. Жарознижуючі препарати у формі суспензії або ректальних свічок (Панадол, Парацетамол, Нурофен).
  5. Вітаміни. Як правило, препарати з цієї групи призначаються у формі розчину для ін’єкцій при важкій формі ангіни. В інших випадках достатньо повноцінного харчування.

Медикаментозні засоби при ангіні можуть бути призначені тільки лікарем. Фахівець у відповідності зі скаргами пацієнта і його індивідуальними особливостями визначить, за якою схемою повинна проходити терапія.

Швидше здолати інфекцію і відновити захисні сили організму дозволяють фізіотерапевтичні методи такі, як:

  • інгаляції з лікарськими засобами (імуностимулюючі та антибактеріальні розчини);
  • електрофорез мигдалин;
  • УВЧ (ультрависокочастотна терапія);
  • УФО (терапія ультрафіолетовими променями).

Починати фізіотерапію можна тільки після стихання гострого процесу. Ні в якому разі не можна зігрівати горло за допомогою компресів — висока температура сприяє стрімкому розмноженню хвороботворних мікроорганізмів.

Якщо комплексна терапія проводиться правильно, повністю побороти фолікулярну ангіну вдається через 7-10 днів.

Хірургічне

Якщо діагноз «фолікулярна ангіна» ставиться дитині більше чотирьох разів на рік, і кожен раз недуга протікає досить важко, фахівцем буде розглянуто питання про видалення піднебінних мигдалин. Найбільш підходящим для хірургічного втручання вважається вік 5-7 років. Такі діти легше переносять післяопераційний період.

Існує кілька методик видалення мигдалин. Найбільш популярним вважається спосіб висічення тканин за допомогою спеціальних ножиць. Оперативне втручання проводиться під місцевим наркозом і, як правило, не призводить до розвитку ускладнень. Видалення гланд (мигдалин) – нескладна операція. Пацієнт може перебувати в умовах стаціонару протягом доби.

Народна медицина

До найбільш ефективним рецептами народної медицини, які застосовуються при терапії фолікулярної ангіни, можна віднести:

  1. Полоскання горла з відваром ромашки або шавлії. Готові пакетики з лікувальною травою можна придбати в аптеці. Ромашку або шавлія заливають 200 мл окропу. Полоскання проводять після остигання настою до кімнатної температури. При лікуванні малюків у віці до 3 років можна скористатися пульверизатором.
  2. Напівспиртовий компрес. Для дітей дошкільного віку спирт розводять з водою в співвідношенні 1:4. У готовому розчині змочують марлеву пов’язку і накладають на шию ближче до області мигдалин на 2 години. Такий спосіб дозволяє зняти набряк.
  3. Капуста. Свіжий овочевий лист необхідно прикладати до горла і бронхів малюка. З допомогою такого рецепта вдається зняти набряк і больові відчуття.
  4. Інгаляції з прополісом. Такий спосіб підійде для дітей старше 8 років, малюки можуть отримати опік. На літр окропу додають столову ложку настоянки прополісу (можна придбати в аптеці). Пацієнт нахиляється над ємністю з розчином і накривається ковдрою. Дихати парою необхідно протягом 15 хвилин.

Народні засоби на фото

 
Використання будь-яких народних рецептів варто обговорювати з лікарем.

Загальні рекомендації по догляду за хворою дитиною

Не можна забувати, що ангіна відноситься до заразних захворювань. Тому необхідно виділити для дитини окремий посуд і білизну. Постільний режим — обов’язковий елемент терапії фолікулярної ангіни. Будь-яка фізичне навантаження може призвести до розвитку ускладнень.

Спеціальної дієти, що дозволяє швидше подолати недугу, не існує. Все, що потрібно, це повноцінно харчуватися, вживати продукти, багаті вітамінами і корисними мікроелементами. Якщо перші кілька днів дитина відмовляється від їжі, змушувати його не варто. А ось рясне питво є обов’язковим. Перевагу варто віддавати морсам і компотів кімнатної температури. Не варто давати дитині пити гарячий чай.

Після одужання протягом місяця варто дотримуватися щадного режиму. Перевтома або переохолодження нерідко призводить до повторного зараження.

Як лікувати ангіну — відеоролик

Можливі наслідки та ускладнення

Несвоєчасне звернення за медичною допомогою, як і неправильна терапія, може при вести до розвитку у маленького пацієнта серйозних ускладнень. До найбільш поширених можна віднести:

  • ревматичне ураження серцевого м’яза;
  • пієлонефрит;
  • артрит;
  • отит;
  • абсцес мигдалин;

Чим раніше діагностовано інфекція, тим менш болісно її вдасться усунути з організму.

Профілактичні заходи

Не існує 100% гарантії, що вдасться уникнути захворювання. Однак деякі заходи істотно зменшують ризик розвитку фолікулярної ангіни у дитини. До них можна віднести:

  • правильний режим дня;
  • повноцінне харчування;
  • загартовування організму;
  • своєчасне лікування будь-яких запальних процесів, які виникають в порожнині носоглотки;

В осінньо-зимовий період варто уникати ситуацій, коли можливе переохолодження. Влітку бажано відмовити від дуже холодних напоїв.

Фолікулярна ангіна у дитини — сигнал про зниження імунітету. Правильна терапія дозволить швидко позбутися від неприємних симптомів. Надалі необхідно задуматися про зміцнення захисних сил організму малюка.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code