Фізичний розвиток дітей з вродженим сифілісом

Вивчення показників фізичного розвитку дітей перших трьох років життя з діагностованим вродженим сифілісом, дозволило встановити достовірне зниження у них ростово-вагових показників, як при народженні, так і перші три роки життя.

Постановою Уряду Російської Федерації від 1.12. 2004 р. сифілітична інфекція включена і як соціально значуще захворювання та захворювання, що становить небезпеку для оточуючих.

Статистика

В даний час, за даними статистичних служб, відзначається відносна стабілізація рівня захворюваності на сифіліс, разом з тим проблема залишається гостросоціальної. За даними Федерального центру гігієни і епідеміології (2007 р) близько 50% у структурі хворих сифілісом складають хворі сифілісом вагітні жінки, причому в 85% випадків діагностується рання прихована форма сифілісу. Передача сифілітичної інфекції потомству найбільш імовірна в перші три роки після інфікування матері.

З плином часу ця здатність знижується, але не зникає повністю. При ранньому сифілісі у вагітної ймовірність інфікування плоду складає 80%.

Епідеміологія

Зараження сифілісом плода відбувається в результаті проникнення через плаценту в організм дитини блідої трепонеми. Патологічні зміни у плода виникають на 20-22 тижнях гестації, коли розвивається плацентарний кровообіг. Тому рання діагностика сифілісу і активне лікування цієї інфекції на ранніх термінах вагітності дають можливість народження здорового потомства. Патогенез вродженої форми сифілісу залежить від ступеня інфікування плода, формування імунної відповіді плодом і безпосередньо ушкоджуючої дії блідої трепонеми.

У TORCH-комплекс надзвичайно небезпечних інфекцій для вагітних сифіліс мається на увазі під літерою О, шифрувальної англійське слово others (інші). В даний час запропоновано змінити назву комплексу розширивши його до STORCH, де S шифрує сифіліс.

Не тільки тяжкість клінічних проявів у новонародженого, але і серйозні віддалені наслідки у вигляді нейросенсорных, психоневрологічних та соматичних порушень визначають значущість внутрішньоутробних інфекцій. Наслідки цих інфекцій нерідко можуть призводити до інвалідизації і зниження якості життя дітей.

Соціальне значення внутрішньоутробного інфікування плода посилюється підвищеним ризиком викидня і мертвонародження.

Дослідження

Доведено, що інфекційні процеси в антенатальному періоді надають значний вплив на подальший розвиток дитини. Найбільш об’єктивними і узагальнюючими параметрами здоров’я дітей, особливо раннього віку, є показники фізичного розвитку, оцінка якого дає змогу прогнозувати здоров’я того чи іншого покоління в більш старшому віці, тривалість життя та успадкування певних якостей майбутніми поколіннями.

За даними досліджень встановлено, що антропометричні показники дітей, народжених від хворих на сифіліс матерів, значно нижче нормальних. Також у таких дітей відзначається повільне збільшення маси тіла, відставання у фізичному і розумовому розвитку. Є невелика кількість досліджень з вивчення особливостей раннього психофізичного розвитку дітей, матері яких хворі сифілісом жінки.

Метою цього дослідження було визначення характеру фізичного розвитку у дітей з вродженою сифілітичною інфекцією.

Дослідження проводилося серед дітей у віці від народження до трьох років, до групи дослідження увійшли 40 дітей, матері яких були хворі або хворіли сифілісом. Проводився ретроспективний аналіз амбулаторних карт цих дітей (форма №112/у — історія розвитку дитини).

Діти розподілялися на 2 групи: діти з вродженим сифілісом — основна група 1(n=15), група 2 порівняння – діти, матері яких були проліковані та зняті з обліку за результатами клініко-серологічного контролю до вагітності (n=25). Терапія сифілітичної інфекції матерів проводилося згідно з затвердженими Моз РФ протоколів лікування.

Критеріями включення в дослідження з’явилися позитивні результати серологічних досліджень на сифіліс у матері в період вагітності або пологів. Критеріями винятками були важкі соматичні стани, інфекційні захворювання у матері та/або дитини, вроджені вади розвитку, в тому числі вроджені вади серця з недостатністю кровообігу.

З метою оцінки впливу сифілісу на стан здоров’я дітей проводилася оцінка показників фізичного розвитку у різному віці – у віці півроку, року, 2 та 3 років. Фізичний розвиток оцінювався центильным методом (В. М. Воронцов, А. В. Мазурін, 2000). До початку дослідження отримано інформовану згоду законних представників дітей.

Статобробка результатів проводилася за допомогою стандартної програми математико-статистичного аналізу. Статистично достовірними вважали відмінності між спостережуваними групами при p<0,05.

Результати

Анамнестичні дані демонструють наявність патологічного перебігу внутрішньоутробного періоду у досліджуваних дітей. В основній групі дітей, що мають природжений сифіліс, частіше, ніж в групі 2 зустрічалися ускладнення перебігу вагітності. Так гестозом страждали частіше в групі 1 — 26,7% проти 4,0% у другій групі . Загроза переривання вагітності в основній групі склала 66,7%, а в групі порівняння-2,0%, фетоплацентарна недостатність 66,7% і 1,5% відповідно .

Також у спостережуваних нами дітей були виявлені деякі особливості при порівнянні показників, що характеризують фізичний розвиток. У дітей з вродженою сифілітичною інфекцією середній показник маси тіла при народженні був значуще менше ( 2264,7±81,9), ніж у дітей, матері яких були проліковані та зняті з обліку за результатами клініко-серологічного контролю до вагітності (3496,0±155,1). В 6 місяців різниця середнього показника маси тіла у спостережуваних дітей зберегла початкову тенденцію і відповідно ці показники мали такі значення 6104,3±135,8 г, проти 8454,4±73,7 р. У віці одного року середня маса у дітей, що мають природжений сифіліс, була значуще менше (8137,7±91,4 г), ніж у дітей другої групи (11860±178,0 р). Тенденція до відставання у збільшенні маси тіла у дітей першої групи зберігалася, і відмінності в середніх показниках маси тіла спостерігалися у віці двох (10195,0±74,5 і 14368,4±134,0 , ) і трьох років (11894,3±96,3 р і 15923,6±17956 р).

Проведене дослідження демонструє достовірно низькі середні показники довжини тіла новонароджених з вродженим сифілісом (46,8±0,8 см) в порівнянні з групою дітей, матері яких перехворіли на сифіліс до вагітності (51,8±1,5 см, ). Дані подальшого динамічного спостереження демонструють відставання показників довжини тіла у дітей першої групи, по відношенню до показників у дітей в групі порівняння. Так в 6 місяців середній показник довжини тіла у дітей основної групи був достовірно менше (61,3±1,1 см), ніж у другій групі (67,1±0,7 см). У віці 12 місяців міжгрупова різниця в показниках зберігалася (6921±089 см, 75,7±0,5 см). До двох років порівняння середніх показників росту у дітей спостережуваних груп демонструє значне відставання у дітей, що мають природжений сифіліс, ніж у дітей, матері яких були проліковані до настання вагітності(78,3±1,4 см і 87,1±0,7 см). Такі ж міжгрупові відмінності показників довжини тіла спостерігаються і по досягненню дітьми до 3-х річного віку (88,5±0,8 см і 9821±0,5 см).

Висновки

Отримані в результаті проведеного дослідження дані достовірно демонструють, що новонароджені з вродженим сифілісом мають меншу масу тіла, ніж діти, народжені матерями, пролікованих від сифілісу і знятими з обліку за результатами клініко-серологічного контролю до вагітності. Протягом перших 36 місяців життя подібна тенденція зберігалася. Також результати дослідження дозволяють зробити висновок, що середня довжина тіла дітей групи 1 до моменту народження значуще менше, ніж у дітей групи 2 і така різниця показників зберігається до трирічного віку.

Ймовірними причинами відставання у фізичному розвитку дітей з вродженим сифілісом є патологічні процеси під час вагітності, а саме хронічна форма фетоплацентарної недостатності, яка спостерігалася у 66,7% вагітних.

Значущі відмінності ростово-вагових показників свідчать на користь того, що діти з вродженою сифілітичною інфекцією вимагають підвищеної уваги лікарів-педіатрів з позиції оцінки фізичного розвитку в перші роки життя.