Фіброз підшлункової залози: класифікація, причини, симптоми, діагностика, лікування (народне, препаратами і дієтою), профілактика

Фіброз підшлункової залози – захворювання, яке має велику поширеність серед населення. Патологія представляє собою заміщення функціональних клітин органа сполучною тканиною, процес розвивається поступово і має несприятливий прогноз. Патологія однаково вражає як чоловіків, так і жінок різного віку.

Фіброз підшлункової залози – це хвороба, при якій відбувається заміщення функціональних клітин органа сполучною тканиною.

Класифікація

Фіброзне ураження підшлункової залози може бути кістозним, дифузним, помірним і вогнищевим. Класифікація залежить від клінічної картини, обсягу яких тканин та характеру змін, які відбуваються в органі.

Кістозний

Цей вид характеризується утворенням кіст в протоках органу. На ранній стадії захворювання протікає безсимптомно. Ознаки виникають по мірі розвитку патологічного процесу.

Підшлункова залоза починає виробляти густий панкреатичний секрет, що містить велику кількість ферментів.

З-за наявності кістозних утворень він не надходить у 12-палу кишку, перешкоджаючи нормальному всмоктуванню білків, жирів і вуглеводів.

Дифузний

Дифузний фіброз характеризується рівномірним і поступовим заміщенням здорових ділянок органу сполучною тканиною. Якщо процес вчасно не зупинити, то вся підшлункова залоза піддається патологічних змін. Відбувається зниження вироблення ферментів. Цей вид патологічного процесу має яскраву симптоматику і протікає важко.

Дифузний фіброз має яскраву симптоматику і протікає важко.

Помірний

На початкових етапах розвитку фіброз характеризується як помірний, так як не має вираженої клінічної картини. Відбувається незначна зміна тканин органу, яка дозволяє повноцінно жити і практично не доставляє незручностей.

Вогнищевий

Осередкове фіброзне ураження підшлункової залози виявляється лише на обмеженій ділянці органа. Патологічний процес охоплює всі тканини. Це і є відмінною рисою форми захворювання. Клінічна картина залежить від розміру осередків.

Причини

Головні причини заміщення паренхіми органу сполучною тканиною:

• хронічний перебіг панкреатиту;
• злоякісні пухлини;
• хронічна ферментна недостатність;
• жирові зміни органу;
• відсутність грамотного лікування при гострому панкреатиті;
• авітаміноз;
• велика кількість жирної їжі в раціоні;
• зловживання алкоголем;
• куріння;
• підвищений рівень холестерину в крові;
• захворювання жовчного міхура і проток;
• інтоксикація;
• прийом сильнодіючих препаратів;
• порушення метаболізму жирів;
• фибролипоматоз, який характеризується руйнуванням клітин підшлункової залози.

Заміщення паренхіми підшлункової залози сполучною тканиною відбувається через вживання жирної і смаженої їжі.

Прискорити розвиток патології може куріння та вживання алкогольних напоїв.

Хвороба може наздогнати тих людей, які приймають сильнодіючі препарати.

Симптоми

Фіброзні зміни тканин характеризуються цілим рядом ознак, головні з яких:

• зниження маси тіла;
• нудота, що виявляється незалежно від прийому їжі;
• блювання;
• болі в животі;
• діарея до 8 разів на добу;
• загальний незадовільний стан;
• сухість у роті;
• постійна спрага;
• сонливість;
• свербіж шкірних покривів;
• зниження гостроти зору.

Діагностика

Фіброзне ураження підшлункової залози діагностують з допомогою цілого ряду досліджень:

• Пальпація. Якщо в органі в результаті заміщення сполучною тканиною відбувається формування фіброми, то її можна діагностувати при обмацуванні черевної порожнини. Лікар пальпує ліву область живота з метою виявлення щільного освіти.
• Біохімічний аналіз крові. При такій патології важливе діагностичне значення відіграє рівень альфа-амілази, кількість виробітку даного ферменту різко знижується.
• МРТ і КТ. Магнітнорезонансна або комп’ютерна томографія допомагає визначити розміри органу, характерні структурні зміни та інші важливі нюанси, які неможливо діагностувати іншими методами.
• Біопсія. Є достовірним методом і дозволяє визначити наявні зміни з допомогою дослідження тканини підшлункової залози.
• Аналіз калу. Такий спосіб застосовують як допоміжний. Він дає можливість оцінити наявність або відсутність неперетравленої клітковини, що свідчить про ферментної недостатності.

Фіброзне ураження підшлункової залози діагностують з допомогою біохімічного аналізу крові.

УЗД

Ультразвукове дослідження дозволяє виявити відхилення від норми в структурі тканин підшлункової залози. За допомогою даного методу можна визначити вогнища фіброзу і тяжкість патологічного процесу. На моніторі комп’ютера візуалізуються найменші зміни, збільшені ділянки, а також пухлини. Підвищена ехогенність вказує на наявність дифузного ураження.

Лікування

При діагнозі липофиброз тканин підшлункової залози призначається комплексне лікування, що включає медикаменти, народні засоби і строгу дієту.

При запущеному патологічному процесі показано хірургічне втручання.

Хороший ефект дає санаторно-курортне лікування, яке знижує ризик подальшого розвитку захворювання. В якості додаткових методів лікарі застосовують фізіотерапію.

Прийом препаратів

Терапія фіброзу тканин підшлункової залози полягає в прийомі препаратів, компенсуючих ферментну недостатність. Для цих цілей призначають Панкреатин, Ліпазу, Мезим і ін. При вираженому склерозі тканин дозу препаратів підвищують. Додатково можуть призначатися спазмолітики для зменшення больового синдрому (Но-шпа, Папаверин та ін).

Терапія фіброзу тканин підшлункової залози полягає в прийомі препаратів, компенсуючих ферментну недостатність. Для цих цілей призначають Панкреатин.

Народні засоби

Для лікування фіброзного ураження підшлункової залози народні методи застосовують тільки в якості допоміжної терапії. Використовують наступні засоби:

• Кріп. 1 ст. л. сухого насіння попередньо подрібнити і залити 300 мл окропу. Дати настоятися протягом години, профільтрувати. Настій приймати регулярно.
• Овес. Відвар потрібно готувати з зерен, а не пластівців. Він допомагає призупинити фіброзне ураження підшлункової залози. 1 склянку вівса промити і залити 1 л окропу. Томити на повільному вогні приблизно годину. Після того як відвар охолоне, процідити через марлю.
• Перцева м’ята. Взяти 1 ч. л. сухої сировини і заварити склянкою окропу. Через 40 хвилин настій профільтрувати і приймати перед їжею. Перцева м’ята допомагає позбутися від нудоти.

Дієта

При наявності фіброзного ураження підшлункової залози слід зменшити кількість жирних продуктів в меню, також рекомендується знизити споживання легкозасвоюваних вуглеводів. Харчування має бути дробовим. Тобто слід не менше 5 разів на день.

При наявності фіброзного ураження підшлункової залози з раціону потрібно виключити хлібобулочні вироби.

З меню необхідно виключити:

• шоколад;
• кави;
• хлібобулочні вироби;
• смажені продукти;
• червоне м’ясо;
• прянощі;
• майонез;
• фастфуд;
• кислі сорти фруктів;
• свіжі овочі, особливо гриби, баклажани і томати;
• газовану воду.

При фіброзному ураженні підшлункової залози у меню потрібно включити:

• протерті супи з вермішелі;
• макарони;
• рагу з кабачків і картоплі;
• дієтичне м’ясо;
• рибу;
• солодкі сорти фруктів;
• картопляне пюре;
• паровий омлет;
• кисіль.

Хворому потрібно дотримуватися питний режим і вживати до 2 л води в день.

Необхідно дотримуватися питний режим і вживати до 2 л води в день. Якщо захворювання прогресує і на його тлі відбувається загострення панкреатиту, то рекомендується голодування протягом доби.

Профілактика

Щоб запобігти фіброзне ураження підшлункової залози, необхідно дотримувати наступні правила:

• відмовитися від куріння і зловживання алкоголем;
• своєчасно усувати запальні процеси в підшлунковій залозі;
• при порушенні травлення відразу ж звертатися до лікаря;
• повноцінно харчуватися і здійснювати профілактичний прийом полівітамінних комплексів;
• стежити за рівнем холестерину в крові, так як підвищена кількість ліпопротеїдів низької щільності може спровокувати фіброзне ураження підшлункової залози;
• уникати ожиріння, контролювати вагу;
• своєчасно лікувати захворювання жовчного міхура і печінки, що можуть призводити до розладів травлення;
• включати в раціон тільки свіжі продукти;
• без припису лікаря не приймати лікарські препарати;
• вести активний спосіб життя, займатися спортом;
• при наявності хронічного панкреатиту періодично дотримуватися дієти №5;
• вживати достатню кількість чистої води.

При наявності хронічних захворювань підшлункової залози важливо узгоджувати з лікарем лікування гормональними препаратами.