Екзема — запальне захворювання шкіри, здатна проявляти себе на різних ділянках людського тіла. Найбільш неприємним для людей є виникнення вогнищ ураження на волосистій частині голови, оскільки це ускладнює лікування, а видозміни епідермісу роблять зовнішній вигляд хворого непривабливим.

Екзема: різноманітність форм

У перекладі з давньогрецької мови екзема — кипляче висипання на шкірі. Згідно сучасним уявленням, під цим терміном мають на увазі гостре або хронічне запалення шкірного покриву людини з характерними для нього симптомами:

• різноманітна висип;
• відчуття печіння;
• лущення;
• свербіж;
• схильність до рецидивів.

Першою ознакою патології може бути елементарна лупа, не проходить після застосування відповідних засобів.

• хімічні;
• термічні;
• механічні;
• внутрішні (хвороби різних органів і систем, а також генетична схильність).

Є думка, що екзема — це початковий рівень розвитку псоріазу.

Дана дерматологічна патологія здатна проявити себе в будь-якому віці і на різних ділянках тіла. Залежно від причин виникнення та локалізації висипань виділяють кілька форм екземи:

• себорейний;
• професійну;
• істинну;
• микотическую;
• дисгидротическую;
• мозолевидную;
• дитячий;
• мікробну, в тому числі:
  • варикозну;
  • монетовидную;
  • соскову;
  • посттравматическую;
  • сикозиформную.

Особливе місце серед всіх різновидів захворювання займає екзема шкіри голови. Її діагностування та лікування спочатку ускладнює присутність волосяного покриву.

Екзема волосистої частини голови

Треба знати, що екзема не пошкоджує волосяні фолікули та не впливає на ріст волосся. Однак наявність захворювання негативно позначається на стані шкіри, порушуючи харчування і функціональність клітин епідермісу, що негативно відбивається на якості та кількості волосся.

При ураженні голови найчастіше діагностуються наступні форми екземи:

• мікробна;
• себорейна.

Зазвичай прояви захворювання локалізуються:

• за вухами і над ними;
• на потиличній частині;
• під волоссям на чолі;
• на скронях.

Екзема шкіри голови часто стає причиною виникнення комплексів, пов’язаних з недоліками власної зовнішності.

Причини появи

Загальними причинами, які сприяють розвитку патології, вважаються наступні фактори:

• рясне часте потовиділення, провокує розмноження всіляких патогенних мікроорганізмів;
• хвороби шлунка та інших органів травної системи;
• генетична схильність;
• зниження імунітету і порушення обміну речовин на фоні постійних і системних хвороб;
• гормональні збої в період вагітності і в підлітковому віці;
• підвищена активність в роботі сальних залоз;
• контакт з агресивними середовищами, отруйними рослинами і алергенами;
• стресові стани і депресії;
• механічний вплив, що спричинило пошкодження шкірного покриву;
• тривалий вплив УФ-променів;
• недостатнє надходження вітамінів, необхідних для правильного функціонування організму.

Раніше побутувала хибна думка, що у виникненні висипань винні тільки недотримання правил особистої гігієни та недбалий догляд за будинком. Звичайно, антисанітарія може стати додатковою умовою для розвитку захворювання, але ніяк не основним чинником.

Екзема волосистої частини голови свідчить про погіршення загального стану здоров’я, а порушення процесу відновлення шкіри, викликане різними причинами, стає основою для прояву симптомів патології. У той же час грибкові інфекції, присутні в організмі будь-якої людини, не є провокуючим фактором, а наслідком дерматиту, то є вторинним захворюванням.

Мікробна екзема

Лікарі досі не можуть точно відповісти, що виступає в ролі справжніх чинників виникнення мікробної екземи. Проте встановлено, що ослаблення імунітету дозволяє інфекції поширитися в організмі людини, викликаючи різні запалення, у тому числі в шкірі.

Мікробна екзема хронічна патологія, протягом якої виділяються періоди загострення і ремісії. При цьому локалізація і ступінь ураження залежать від еволюції розвитку патологічного процесу.

Причини недуги

Зазвичай характерні для мікробної екземи висипання з’являються в тих місцях, де є хронічні вогнища запального процесу:

• гнійні ураження;
• виразки;
• інфіковані рани;
• садна;
• свищі;
• порізи.

Причинами виникнення мікробної екземи можуть бути хронічні та інфекційні захворювання, зокрема, патології органів ШКТ.

Симптоми

Хвороба проявляє себе наступним чином:

1. Спочатку на певних ділянках шкіри волосистої частини голови з’являються неприємні відчуття: свербіж, печіння, біль. Залежно від імунної системи вогнища прояви екземи можуть розширювати свої кордони або залишатися в межах початкової області поразки.
2. Так як порушений процес регенерації шкіри, виникають характерні симптоми: приклеєні до волоссі скоринки. Вони з’являються з розкритих гнійних пухирців і папул.
3. Шкіра в місцях ураження під волоссям виглядає деформованою і нездорової: еритема (почервоніння, набряклість, лущення, намокання, огрубіння.
4. Якщо захворювання має затяжний характер, то результат заздалегідь відомий: випадання волосся в місцях ураження. Можливо їх повне і безповоротне зникнення на певних ділянках.

Діагностика

Щоб встановити справжню причину виниклої хвороби, необхідно пройти діагностику та дослідження проб шкіри, взятих з уражених місць. Адже часто різні форми патології мають подібні клінічні картини, і необхідно правильно диференціювати їх, щоб підібрати відповідне лікування.

Для цього спочатку проводять візуальний огляд вогнищ ураження і дерматоскопію. Вона дозволяє відрізнити мікробну екзему від себорейної, псоріазу, мікроспорії, трихофітії. Потім беруть аналізи і зіскрібки з пошкоджених місць. Біологічний матеріал допомагає виключити наявність інших хвороб шкіри, своїми симптомами схожих на екзему.

Паралельно проводять обстеження на наявність патології органів ШКТ. Це дозволяє виявити порушення, що впливають на стан шкіри. Можливо, знадобляться консультації вузькопрофільних спеціалістів, таких як алерголог, невролог, ендокринолог, гастроентеролог.

Лікування захворювання

При мікробній екземі відсутність лікування призводить до швидкого прояву яскраво виражених симптомів. Її збудниками часто є стафілококи або грибки. Відповідно, терапія призначається виходячи з того, що спровокувало розвиток запалення.

Боротьба з патологією завжди комплексна і полягає в тому, що:

1. Проводять курс лікування антибактеріальними/протигрибковими препаратами перорально або внутрішньом’язово. Період використання певного препарату в таких випадках не перевищує 7 днів. Якщо засіб не надає очікуваного ефекту, його міняють на іншу з іншим активним речовиною.
   1. Антибіотики:
      • Пеніцилін;
      • Еритроміцин;
      • Ципрофлоксацин;
      • Лінкоміцин.
   2. Протигрибкові засоби:
      • Флуконазол;
      • Кетоконазол;
      • Ітраконазол.
2. Для знезараження місць ураження і прискорення загоєння по призначенню лікаря використовують медикаменти у вигляді примочок. Це можуть бути:
   • Фурацилін;
   • сірчана мазь;
   • нафталановая мазь.
3. Одночасно застосовують місцеві форми лікарських препаратів у вигляді гелів, кремів, шампунів, лосьйонів, спреїв, що містять антибіотик або протигрибковий речовина. Вони знищують патогенні мікроорганізми на поверхні шкіри голови і волосся. Їх використовують на протязі декількох місяців, періодично чергуючи, у відповідності із рекомендаціями лікаря:
   • шампунь Циновит антисептичний, ранозагоювальний, противомикозного дії;
   • Атодерм — крем для лікування псоріазу та мікробної екземи, запобігає негативний вплив зовнішніх дратівливих факторів;
   • Нізорал шампунь фунгіцидної дії, активні речовини якого руйнують клітини хвороботворних мікробів;
   • Скін-Кап — засіб, ліквідують запальний процес і розростання клітин епідермісу;
   • Себазол — це протигрибковий шампунь, в основі якого є активна речовина кетоконазол;
   • мазь Тридерм, надає протизапальну, антибактеріальну та протигрибкову дію;
   • Триакутан ® крем, у складі якого бетаметазон, гентаміцин, клотримазол, комплексно впливають на багато видів бактерій і грибків;
   • Альгопикс — шампунь з саліцилової кислотою, що використовується в якості допоміжного засобу;
   • Эмолиум — комплекс для догляду за пошкодженої сухою шкірою, ефективний для лікування і профілактики екземи;
   • Фридерм-цинк — лікувальний шампунь, що бореться з різними проявами захворювання на волосистої частини голови;
   • мило і мазь Акрустал на основі натуральних компонентів допомагають впоратися з дратівливими проявами екземи.
4. Гормональні мазі і креми, препарати для внутрішнього застосування на основі кортикостероїдів, допомагають зняти запалення, подразнення, біль, алергічні реакції:
   • Преднізолон;
   • Дексаметазон;
   • Дипроспан;
   • Флуцинар;
   • Элоком;
   • Сіналар;
   • Адвантан;
   • Клобетазол;
   • Целестодерм;
   • Медрол та інші.
5. Для відновлення постраждалих клітин епідермісу використовують засоби, що прискорюють регенерацію тканин. В даному випадку це:
   1. Вітаміни групи В:
      • Мільгамма;
      • Витагамма.
   2. Гелі та ін’єкції:
      • Солкосерил;
      • Актовегін.
   3. Мазі:
      • Радевит;
      • Эплан;
      • Ликаншуан — препарат на основі натуральних компонентів, створений за рецептами зі старокитайським.
6. Для нормалізації нервової системи, так як виникнення екземи на зовні видимих частинах тіла може викликати психологічну травму і нервовий зрив, використовують седативні препарати і транквілізатори. Ці засоби здатні полегшити стан, забезпечивши хворих стабільним сном. Зазвичай використовують:
   • Персен;
   • Хлозепід;
   • Діазепам;
   • настоянку валеріани.
7. Якщо встановлено, що екзема викликана захворюванням, пов’язаним з травною системою, то використовують ліки, які нормалізують роботу цих органів і виводять токсини з організму. В якості таких можна навести:
   • Фиметикон;
   • Энзимтал;
   • Фестал;
   • Панзинорм;
   • Мезим.

Для лікування мікробної екземи використовують не тільки препарати системного і місцевого застосування, але і фізіопроцедури, засоби народної медицини, дієтичне харчування.

Препарати, що застосовуються при лікуванні мікробної екземи — фотогалерея

Себорейна екзема

Саме себорейна екзема найчастіше виникає на волосистій частині голови. Вона розвивається повільно, поступово розширюючи область поразки. Іноді висипання локалізуються на бровных дугах, частинах чола, складках біля носа, але найбільший вогнище розташовується під волоссям.

Причини хвороби

На жаль, патогенез та точні причини виникнення захворювання на даний момент мало вивчені. Важлива роль у впливі на розвиток цього виду екземи відведена дисфункції сальних залоз, що виникає на тлі:

• попадання патогенних мікроорганізмів;
• алергії;
• генетичних факторів;
• стресу;
• порушень обміну речовин.

Симптоматика і процес розвитку

Симптоми розвитку себорейної екземи частково схожі на прояви мікробної форми захворювання, але все ж є деякі особливості:

1. Спочатку на місцях ураження з’являються вузлики жовто-рожевого кольору. Вони з часом перетворюються в скоринки і білі бляшки.
2. Плями поступово збільшуються, купуючи різноманітну неправильну форму.
3. Паралельно відбувається потовщення шкірних шарів.
4. Жирні бляшки починають свербіти, розростатися і при відсутності лікування переходять на відкриті ділянки тіла.
5. Всі осередки покриті лусочками, при видаленні яких з’являється волога, але не мокнущее червона пляма.

Необхідно пам’ятати, що при першому ж відчуття стягнутості шкіри голови під волоссям потрібно негайно звернутися до лікаря-дерматолога. Інакше хвороба почне прогресувати і її буде досить складно зупинити. У таких випадках висипання можуть перейти на окологлазную область, спровокувавши гнійний кон’юнктивіт, або хвороба поширюється на потилицю і вушні раковини, утворюючи екзематозний шолом.

Екзематозний шолом — злилися воєдино бляшки, що покривають усю волосисту частину голови.

На жаль, але себорея може розвиватися без хворобливих симптомів і відчуттів дискомфорту. Людина дізнається про неї лише тоді, коли ділянки ураження починають проглядатися крізь волосся. На пізніх термінах висипання перетворюються в брудно-жовті сальні плями. А з часом розвивається алопеція (облисіння) з-за повного руйнування волосяних фолікулів.

Дуже часто патологія виникає на тлі звичайної невылеченной себореї. Особливістю даної форми захворювання є її обов’язкове прояв у ВІЛ-інфікованих та хворих на Снід. На відміну від інших людей, у таких пацієнтів екзематозні прояви поширюються по всьому тілу.

Діагностика хвороби

Спочатку лікар проводить візуальний огляд, призначає ряд лабораторних аналізів та інструментальних обстежень, які аналогічні тим, що потрібні для виявлення мікробної екземи:

• дерматоскопія;
• зіскрібок шкіри;
• бакпосів;
• люмінесцентна діагностика.

Такі заходи необхідні для виявлення спор грибків і/або патогенних бактерій. Адже себорейна екзема практично в 50% випадків супроводжується вторинною інфекцією та/або алергічною реакцією.

При виявленні фонових патологій і вогнищ хронічних інфекцій хворим себорейної екземою призначають проходження обстежень у інших фахівців. Зокрема, пацієнтам необхідні:

• УЗД органів очеревини і малого тазу;
• гастроскопія;
• гормональні та імунологічні дослідження крові;
• фарингоскопия та інші види діагностики.

Необхідна обов’язкова диференціація захворювання з істинною, професійної і мікробною екземою, псоріазом, трихофитией і мікроспорія. Розташування вогнищ ураження на голові та відсутність негативного впливу факторів, пов’язаних з трудовою діяльністю пацієнта, дозволяє виключити присутність професійного характеру хвороби.

При себорейної формою недуги немає везикулезных висипань і пов’язаного з ними мокнення. Менш щільні бляшки і не такі масивні лусочки дозволяють відрізнити її від псоріазу. Для мікроспорії та трихофітії волосистої частини голови характерні зміни структури волосся, нежирне лущення і виявлення міцелію грибів при дослідженні, що невластиво себорейної екземі.

Лікування

Медикаментозна терапія не вимагає госпіталізації та проводиться в домашніх умовах. Лікувальні заходи при даної форми захворювання спрямовані на усунення причинних факторів і вираженої симптоматики.

Принцип боротьби з екземою волосистої частини голови і себорейної, і у мікробної форм схожий. Проте всі препарати в кожному окремому випадку підбираються індивідуально. І акцент у лікуванні захворювання ставиться на організаційні методи.

При легкому ураженні достатньо:

• місцевих антимікробних препаратів:
  • Радевит;
  • Эплан;
  • Канізон плюс;
  • Деситин.
• дезінфекторів, що володіють підсушують властивістю:
  • розчин саліцилової кислоти;
  • резорцин;
  • розчин перекису водню.
• цинкового розчину з:
  • клиохинолом;
  • ихтиолом;
  • сіркою.
• низькоактивних стероїдних місцевих препаратів для усунення запалення:
  • Апулеин;
  • Флуцинар;
  • Клобетазол.
• загоюють коштів:
  • Метилурацил;
  • Декспантенол;
  • Пантодерм.

При важкому ураженні, коли вогнища мають сильні нашарування лусочок і присутній активний запальний процес, додатково до вищезазначеного лікування застосовують:

• отшелушивающие місцеві антигрибкові та стероидосодержащие препарати:
  • Пимафукорт;
  • Тридерм;
  • Триакутан®.
• антигістамінні ліки;
• препарати кальцію;
• антибіотики широкого спектру дії (при приєднанні інфекції):
  • Тетрациклін;
  • Сумамед;
  • Цефазолін;
  • Налицин.

Якщо є низька ефективність місцевого застосування протигрибкових засобів, то (при відсутності протипоказань у хворого) лікар призначає системні протимікотичні препарати:

• Кетоконазол;
• Тербінафін;
• Флуконазол;
• Ітраконазол.

При запущених випадках хвороби лікар може рекомендувати себоподавляющие ліки, наприклад, Ізотретиноїн, який знижує активність сальних залоз і зменшує їх в розмірах майже в два рази. Це засіб паралельно володіє протизапальною дією.

У комплексі з вищевказаними препаратами проводиться лікування за допомогою:

• вітамінних комплексів;
• седативних препаратів:
  • Новопассит;
  • Седавіт;
  • Глицесед;
  • Персен.
• засобів для нормалізації роботи органів ШКТ;
• пребіотиків і еубіотиків:
  • Хілак-форте;
  • Ентеросгель;
  • Біфіформ.

Слід врахувати, що лікування екземи волосистої частини голови проходить складніше із-за важкого доступу до шкіри. Якщо вогнища ураження об’ємні, а волосяний покрив густий, рекомендується выстригать волосся.

Обов’язково призначається використання спеціальних антисеборейных шампунів, які мають легкопроникающей формулою і пригнічують активність шкідливих мікроорганізмів. Найбільш рекомендованими є:

• Нізорал;
• Сульсена;
• Шампунь дегтярный;
• Себозол;
• Віші Деркос;
• Кето плюс;
• Фридерм;
• Перхотал;
• Дермазол.

Шампунь підбирається в залежності від стану хворого і його індивідуальних особливостей: типу волосся, шкіри, наявності алергії.

Противосеборейные шампуні — фотогалерея

Лікування екземи — відео

Фізіопроцедури як метод терапії захворювання

В доповнення до медикаментозного лікування можливе використання фізіотерапії в боротьбі з будь екземою волосистої частини голови, звичайно, з огляду на відсутність протипоказань у хворого. Зазвичай застосовують такі процедури:

• електросон — маніпуляція, спрямована на зниження збудливості нервової системи і поліпшення метаболічних процесів у тканинах епідермісу;
• магнітотерапія — процедура з участю магнітного поля;
• озонотерапія спрямована на збагачення пошкоджених тканин шкіри киснем;
• таласотерапія — спектр процедур (маски, компреси, обгортання) з використанням дарів моря: водоростей, морської солі, екстрактів планктону, лікувальних грязей;
• бальнеотерапія — використання мінеральних вод для прийняття ванн та інших процедур;
• кріодеструкція — дію дуже низьких температур для лікування запалених місць і видалення тканин, які неможливо відновити;
• лазерна терапія — процедура, що дозволяє за допомогою світлового пучка відновлювати функціональність різних тканин;
• ПУВА-терапія — спеціальна маніпуляція, заснована на взаємному впливі довгохвильового УФ-опромінення і фотоактивных медичних препаратів;
• дарсонвалізація — процедура на основі впливу струму з використанням гребешкова електрода, що запобігає раннє облисіння;
• микроионизация — методика, що передбачає введення під шкіру волосистої частини голови активних речовин у поєднанні з ионофорезом;
• ультразвукова терапія — відновлення структури волосся і пошкодженого шкірного покриву за допомогою ультразвуку;
• УФ-промені — допомагають організму виробляти необхідні вітаміни для регенерації клітин епідермісу.

Народна медицина в боротьбі з екземою

Крім медикаментозного лікування і застосування методів фізіотерапії часто з дозволу лікаря використовують народні способи. Існують загальні рецепти, що застосовуються у боротьбі з мікробної і себорейної екземами, але є і ряд рецептів цілеспрямованого дії.

Для прискорення загоєння вогнищ ураження, зняття симптомів запалення і придушення свербежу застосовують наступне:

1. Настій трав. Беруть по 5 грам квіток календули, ромашки і траву череди. Суміш заливають склянкою окропу і залишають для настоювання до повного охолодження. Проціджують. Отриманий розчин використовують для примочок і ополіскування.
2. Сік молодої картоплі. Свіжовичавлений сік застосовують для промивання вогнищ ураження, щоб загоєння відбувалося швидше.
3. Настоянка з коріння лопуха. З рослинної сировини на соковижималці відділяють сік. Розводять його горілкою в пропорції 1:1. Це засіб втирають в шкіру голови після миття.
4. Натуральний мед. Нанесення цього продукту на уражені ділянки дозволяє зменшити лущення і свербіння. Перед застосуванням мед розводять навпіл з водою, а потім протягом 2-3 хвилин обережно втирають в уражені ділянки. По закінченні процедури голову миють звичайним шампунем.
5. Дубовий відвар. Беруть 40 грам подрібненої дубової кори. Заливають склянкою окропу і доводять на малому вогні до кипіння. Розчин відстоюють 12 годин, проціджують, додають 1 столову ложку натурального меду. Усе ретельно перемішують до повної однорідності. Готовий засіб наносять на екзематозні ділянки у вигляді примочок або аплікацій. Через годину голову обполіскують водою.

Безпосередньо для лікування мікробної екземи є ряд рецептів:

1. Настій калини звичайної. Беруть 4 ложки сушених ягід калини, заливають їх двома склянками окропу, настоюють 5 годин в темному теплому місці. Проціджують. Приймають внутрішньо по 200 мл двічі на день до їди.
2. Кашка з чорної редьки. Коренеплід натирають на дрібній тертці (можна в блендері). Отриману масу прикладають до уражених місць до повного її висихання. Змивають водою.
3. Компреси зі свіжого огірка. Овоч ріжуть на тонкі кухлі. Їх прибинтовують до хворих місць. Компрес тримають всю ніч.
4. Коржі з ячмінного борошна. У борошно вливають трохи 9% оцту, розмішуючи до отримання консистенції густої сметани. Готовою сумішшю намазують місця, уражені мікробною екземою.

Для лікування себорейної екземи у народі є інші рекомендації:

1. Компрес з суниці (лісовий або садової). Ягоди розтирають до однорідної маси і прикладають на ніч під пов’язку на уражені місця. Змивають водою.
2. Примочки з шавлії. Беруть 1 столову ложку трави цієї рослини, заливають 300 мл води і кип’ятять на малому вогні протягом 5 хвилин. Проціджують, додають в розчин 1 столову ложку меду, ретельно розмішують. Засіб використовують для примочок протягом дня 2-3 рази.
3. Мазь з молодих гілок чорної смородини. Сировина перемелюють до отримання однорідної маси. Змішують з 200 мл вершків. Суміш тримати на водяній бані 5 хвилин. Остуджують і наносять на екзематозні ділянки, акуратно втираючи.
4. Відвар пижма. Беруть 100 грам квіток рослини, заливають трьома літрами води і витримують на водяній бані 20 хвилин. Наполягають отриманий відвар 12 годин. Проціджують. Цим засобом можна мити голову.
5. Маска з часнику і цибулі. У рівних кількостях беруть протерті інгредієнти, ретельно змішують, наносять на пошкоджені місця і залишають на півгодини під плівку або плавальну шапочку. Після проведення процедури голову миють антисеборейным шампунем.

Особливості харчування

Щоб лікування було ефективним, необхідно дотримуватися певної дієти. З меню потрібно виключити наступні харчові продукти і страви:

• морепродукти;
• цитрусові;
• шоколад;
• смажену, копчену і гостру їжу;
• алкоголь і міцну каву;
• горіхи;
• майонези;
• прянощі і приправи.

Перевагою в харчуванні повинні бути:

• свіжі і варені овочі;
• гіпоалергенні фрукти;
• нежирні сорти риби і м’яса;
• круп’яні каші;
• кисломолочні продукти.

Заходи профілактики та лікування прогноз

Лікування хворого екземою волосистої частини голови починається зі зміни способу життя. Для цього необхідно максимально дотримуватися охоронний режим:

• сон не менше 7-8 годин на добу;
• уникнення конфліктних і стресових ситуацій;
• дієту;
• ретельний підбір косметичних і гігієнічних засобів;
• відмова від відвідування лазень, пляжів;
• попередження порушення шкірного покриву;
• використання головних уборів з натурального сировини;
• виключення з харчування та навколишнього середовища можливих алергенів.

Заходами профілактики розвитку будь-якої екземи волосистої частини голови є не лише охоронний режим, але і дотримання правил особистої гігієни. Потрібно стежити за станом шкіри, контролюючи вироблення шкірного сала і поту. У профілактиці хвороби важливу роль відіграє правильне і своєчасне лікування дерматологічних захворювань. При найменшій підозрі на появу перших ознак дерматиту будь-якої етіології необхідно звертатися до лікаря-дерматолога. Рекомендується частіше бувати на свіжому повітрі і проводити процедури загартовування.

Прогноз екземи волосистої частини голови при адекватному лікуванні цілком сприятливий. Тривалий та складний перебіг цієї хвороби може спостерігатися лише в ослаблених і літніх людей. Відсутність терапевтичних заходів здатне призвести до поширення інфекції по всьому організму.

Екзема волосистої частини голови не становить серйозної загрози для здоров’я і життя, але при перших її ознаках треба негайно звернутися за медичною допомогою. Лікування на початкових стадіях скорочує період відновлення пошкоджених ділянок шкіри голови і зменшує ризик виникнення рецидивів у майбутньому.

Екзема, виявлена на ранніх етапах свого розвитку, піддається швидкому лікуванню і проходить безслідно, якщо дотримуватися всі надані лікарем рекомендації. Самостійно боротися із захворюванням не варто, адже неправильні методи можуть призвести до плачевних і незворотних результатів.