Діагностика і лікування гіпергідрозу ботоксом і народними засобами: лікарські засоби від гіпергідрозу

Діагностика гіпергідрозу не становить особливої праці. Стан діагностується дерматологами шляхом фізичного обстеження та на підставі анамнезу захворювання. Якщо підозрюється вторинний гіпергідроз, то лабораторні дослідження можуть використовуватися, щоб визначити основне захворювання, яке викликає підвищену пітливість.

З метою більш точної діагностики гіпергідрозу у дітей виключаються негативні фактори впливу зовнішнього середовища. Також необхідно провести повне обстеження стану здоров’я дитини з метою виключення прихованих хронічних і гострих вогнищ інфекції. При них посилення вироблення потового секрету може бути пов’язано з захисною реакцією організму. Він, таким чином, прагне якомога швидше вивести токсини. Також в ході обстеження перевіряється функціональність ниркових структур. Порушення нормальної роботи нирок і сечовивідних шляхів може стати однією з можливих причин підвищеного потовиділення.

Лікування гіпергідрозу у дітей

Лікування гіпергідрозу може бути медикаментозним і альтернативним. Також виділяються методи усунення причини підвищеного потовиділення і способи блокування виділення секрету на шкірні покриви. Для зниження продукції секрету можна використовувати введення спеціальних коштів від гіпергідрозу в тих областях, які схильні до найбільш активної вироблення поту.

Кошти від гіпергідрозу

Найбільш часто засоби проти гіпергідрозу включають в себе антихолінергічні препарати, борну кислоту, дубильні розчини кислот і глутаральдегид. Препарат дрисол, що включає в себе розчин хлориду алюмінію, є найбільш поширеним і найбільш ефективним засобом для місцевого застосування. Він застосовується на ніч, наноситься на чисту суху шкіру в області підвищеного потовиділення. Системні препарати центральної дії можуть прийматися. В їх число входять антихолінергічні препарати, седативні засоби або транквілізатори, і блокатори кальцієвих каналів. Ці пероральні препарати можуть викликати побічні ефекти, такі як сухість у роті і неприємні відчуття на слизовій оболонці очей, нечітке зір, запори. Вони можуть використовуватися в педіатричній практиці тільки після детального аналізу стану хворого та оцінки критеріїв небезпеки.

Радикальне лікування гіпергідрозу

У лікуванні гіпергідрозу може використовуватися іонофорез, який пов’язаний з пропусканням електричного струму через шкіру. Може бути, ефективний для лікування підошовного і долонно гіпергідрозу, але вимагає щоденного систематичного застосування протягом приблизно 30 хвилин, часто призначається повторення кілька разів в день.

У важких, які важко піддаються корекції випадках для лікування долонно, підошовного і пахвового гіпергідрозу використовуються хірургічні методи лікування. Вони включають в себе видалення частини нервових закінчень, які відповідають за надмірне потовиділення. Також практикується видалення потових залоз. Ліпосакція може бути використана для видалення потових залоз в пахвовій області.

Лікування гіпергідрозу ботоксом

В даний час допускається використання ботулінічного токсину (ботокса) для лікування пахвового гіпергідрозу, який не піддається корекції за допомогою традиційних препаратів. Ботокс зазвичай використовується для косметичного лікування зморшок, а також використовується для лікування нервово-м’язових захворювань, в тому числі мігрені та вегетосудинної дистонії. На початку 2000-х років були проведені детальні дослідження з метою виявлення ефективності застосування ботокса для лікування підвищеної пітливості рук, ніг та обличчя. Хоча під час досліджень ботокс застосовувався в основному для лікування гіпергідрозу у дорослих пацієнтів, деякі педіатри використовують його з успіхом для лікування гіпергідрозу у дітей. Спочатку ботокс був схвалений тільки для лікування пахвового гіпергідрозу.

На сьогоднішній день лікарі можуть використовувати його не за прямим призначенням” для лікування підвищеного потовиділення в інших областях тіла. Ботокс вводиться в уражену ділянку, терапевтичний ефект від однієї ін’єкції може тривати протягом декількох місяців. Ботокс призначається в тому випадку, якщо місцеве і загальне лікування гіпергідрозу не призвело до належного результату.

Існують основні принципи лікування за допомогою даного препарату. В основному належний ефект після його використання досягається при терапії первинного гіпергідрозу. Може використовуватися в лікуванні гіпергідрозу голови, обличчя, пахвових западин без додаткового альтернативного лікування. При комплексному лікуванні гіпергідрозу долонь і стоп потрібне додаткове лікування у вигляді іонофорезу та застосування місцевих лікарських засобів. Хірургічне втручання при лікуванні гіпергідрозу ботоксом потрібно у вкрай рідкісних випадках.

Лікування гіпергідрозу народними способами

Лікування гіпергідрозу народними способами останнім часом практикується все частіше, хоча явних свідчень і науково обґрунтованих фактів досягнутих результатів поки немає. Серед найбільш поширених методів можна назвати голковколювання, гомеопатію та рослинні препарати.

В домашніх умовах для лікування гіпергідрозу використовується обгортання простирадлами і серветками, змоченими в міцному розчині чорного чаю. Також можна використовувати відвари кори дуба, настій листя смородини і черемхи. За допомогою примочок з свіжого завареного зеленого чаю можна позбутися від неприємного запаху поту.

У зв’язку з тим, що нервова і психічна напруга може викликати підвищене потовиділення, техніки релаксації, такі як йога, масаж і медитація можуть допомогти в знятті стресу.

Прогноз і профілактика гіпергідрозу

Гіпергідроз не є небезпечним для життя станом. Однак цей стан може серйозно вплинути на якість життя та комфорт дитини у різних ситуаціях. Діти і підлітки, яким призначено лікування на ранній стадії захворювання, мають кращу якість умов життя. Якщо не лікувати гіпергідроз, він може призвести до фізичної, соціальної та професійної дезорієнтації.

Лікування гіпергідрозу допоможе запобігти надмірне потовиділення, але не може повністю виключити передумови для цього явища. Рекомендується використання простих щоденних особистих методів гігієни, таких як:

• щоденне купання, щоб зменшити кількість бактерій в уражених областях;
• часте переодягання у свіжий одяг;
• міняти шкарпетки чи колготки, принаймні, два рази в день;
• проводити провітрювання взуття, яка знаходиться в експлуатації щодня;
• використовувати одяг і шкарпетки з тканин, які легко адсорбують вологу;
• використання антиперспірантів в ранковий і вечірній час, можна м’яко втирати їх в шкіру;
• застосовуйте дезодоруючі порошки для ніг і часто провітрюйте їх за допомогою повітряних ванн.

Харчові проблеми хворих гіпергідрозом

Деякі продукти харчування і харчові інгредієнти можуть стимулювати потовиділення. Слід уникати їх вживання в їжу. До них ставляться кофеїн, алкоголь, гостра їжа. Гарячі напої, такі як шоколад і міцну каву, можуть також збільшити потовиділення. Вживання продуктів із сильним запахом, таких як, часник і цибулю, слід уникати, оскільки це може зробити запах поту людини набагато сильніше.

Як поводитися батькам

Діти і підлітки з гіпергідрозом страждають від проблем спілкування та соціалізації, які пов’язані з їх станом. В кінцевому підсумку пітливість може призвести до низької самооцінки, труднощів у школі. Запобігти ці проблеми — завдання батьків і опікунів дитини.

Також діти з долонею гіпергідрозом можуть зіткнутися з труднощами чистописання за допомогою кулькової ручки. Підлітки можуть відчувати труднощі при необхідності триматися за руки з іншими. Діти з пахвової пітливістю можуть бути висміяні за надмірний запах поту і характерні плями на одязі. Своєчасний початок лікування має важливе значення для поліпшення якості життя дитини у будь-якому віці.

У матеріалі використана термінологія

Антихолінергічні препарати — це фармакологічні речовини, які блокують дію ферменту ацетилхоліну. Вони використовуються для того, щоб зменшити м’язові спазми в кишечнику, легенів, сечовому міхурі та очних м’язів.

Пахвові — розташовані в межах або поблизу пахви.

Ліпосакція — хірургічна техніка для видалення жиру з-під шкіри шляхом вакуумної аспірації попередньо розчинених жирових клітин.