Чому при алкоголізмі призначають Ультоп?

Ультоп – ефективний інгібітор для лікування патологій ШКТ. Має виражену противиразкову дію, малою токсичністю. Придбати можна в аптеці за рецептом лікаря.

Ультоп – ефективний інгібітор для лікування патологій ШКТ.

Міжнародна непатентована назва

Омепразол.

АТХ та реєстраційний номер

Код препарату – А02ВС01.

Номер – ЛС-000695.

Фармакотерапевтична група

Інгібітор протонного насоса.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Лікарський засіб має противиразкову дію, допомагає знижувати активність Н+-К+-АТФ-ази в шлунку і тим самим попереджає високий синтез соляної кислоти. Внаслідок цього знижується секреторна активність.

Лікарський засіб має противиразкову дію, допомагає знижувати активність Н+-К+-АТФ-ази в шлунку і тим самим попереджає високий синтез соляної кислоти.

При одноразовому вживанні препарату фармакологічна властивість настає через 60 хвилин і триває до 24 годин. Після закінчення курсу терапії секреторна робота шлунка відновлюється через 3-5 днів.

Фармакокінетика

Після перорального прийому ліки швидко засвоюється шлунково-кишковим трактом. Найбільший вміст активного компонента фіксується через 30-60 хвилин.

Біодоступність засобу середня; взаємодія з білками крові становить 90%.

Препарат майже весь метаболізується печінкою. Виведення препарату здійснюється нирками, і деяка частина йде з жовчю.

В залежності від типу патологічного процесу фармакокінетика препарату може бути змінена. Так, недостатність нирок уповільнює виведення засіб, при захворюваннях печінки відзначається підвищення біодоступності, а в осіб похилого віку зустрічаються обидва стани. Тому важливо проводити корекцію дозування залежно від індивідуальних особливостей пацієнта.

Після перорального прийому ліки швидко засвоюється шлунково-кишковим трактом.

Склад і форма випуску

Інгібітор відпускається з аптеки в наступних видах:

1. Капсули. Мають різну дозування: 10, 20 мг та 40.
2. Ліофілізат. Являє собою розчин для приготування інфузій для в/в введення.

В якості головного речовини препарат стримає омепразол. Додатковими компонентами є крохмаль, цукровмісні речовини, кислоти, патока, тальк, діоксид титану, желатин та інші хімічні сполуки.

Показання до застосування

Лікарський засіб призначається при таких патологічних станах:

• рефлюксное ураження шлунка;
• виразкова патологія дванадцятипалої кишки і шлунка;
• наявність синдрому Золлингераэллисона;
• обсіменіння ШКТ бактерією Хелікобактер пілорі;
• эрозивное поразку, розвинуте в результаті тривалого прийому НПЗЗ;
• виразковий езофагіт;
• диспепсичні розлади;
• профілактика виникнення виразки і ерозій на тлі використання НПЗЗ;
• синдром Мендельсона;
• попередження рецидивів при гострих і хронічних захворюваннях ШКТ.

Протипоказання

Заборонений прийом лікарського засобу при наступних станах:

• період виношування дитини і годування груддю;
• непереносимість компонентів препарату;
• діти до 12 років;
• захворювання печінки і нирок, особливо недостатність, цироз, гепатити та інше;
• непереносимість фруктози;
• присутність у пацієнта глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Спосіб застосування і дозування

Капсули

Кишковорозчинні капсули призначені для перорального прийому перед їжею. Не рекомендується жувати і слід запивати 1 склянкою негазованої води.

Дозування і тривалість використання даної лікарської форми визначається медичним фахівцем згідно з показаннями.

Кишковорозчинні капсули призначені для перорального прийому перед їжею.

При ВХ 12-палої кишки рекомендується від 2 тижнів до місяця пити 20 мг препарату на день. У разі звикання дозу підвищують до 40 мг.

При діагнозі ЯБЖ, езофагіті ерозивно-виразкового характеру прописують 20-40 мг протягом 1-2 місяців.

Для лікування ГЕРХ призначають приймати 20 мг вранці на голодний шлунок. Тривалість терапії – 4-8 тижнів. При необхідності курс можуть продовжити, якщо симптоми виражені.

У разі гострої та тяжкої форми езофагіту використовувати засіб доведеться все життя, щоб підтримувати нормальну роботу і процеси секреції ШЛУНКОВО-кишкового тракту.

При виявленні пухлинного процесу пацієнтам прописують 60 мг препарату на день. Дозування можна поступово підвищувати до 120 мг на добу залежно від секреторної функції шлунка. Така кількість ліки поділяють на 2-3 прийоми.

Ураження ШКТ Хелікобактер пілорі вимагає використання додаткових препаратів, крім противоязвенного кошти. Часто в комплексі призначають антибіотики. Інгібітор прописують в дозі 20 мг двічі на день протягом 1-2 тижні.

Згідно інструкції по застосуванню, немає необхідності змінювати дозу пацієнтам похилого віку і людям.

Диспепсичні явища лікуються довго. Курс становить 2-4 тижні, при необхідності його продовжують. Вживати необхідно 10-20 мг ліки в день.

Для попередження ускладнень ЯБЖ і 12-палої кишки рекомендують приймати препарат у дозі 10-20 мг на добу. Тривалість лікування визначається індивідуально.

Згідно інструкції по застосуванню, немає необхідності змінювати дозу пацієнтам похилого віку і людям, що страждають патологіями нирок.

Ліофілізат

Розчин використовується для крапельного внутрішньовенного введення протягом 30 хвилин. Інфузію готують перед застосуванням. Для цього з’єднують порошок з 100 мл 5% глюкози або 0,9% розчином NaCl.

Після приготування ліофілізат необхідно застосувати протягом 6-12 годин.

Розчин використовується для крапельного внутрішньовенного введення протягом 30 хвилин.

Головним показанням до парентерального введення противоязвенного препарату вважається неможливість приймати його усередину через рот. Така форма часто призначається пацієнтам з тяжкими патологіями ШЛУНКОВО-кишкового тракту.

Дозування та тривалість курсу терапії встановлює медичний спеціаліст. При виразці шлунка і 12-палої кишки, езофагіт прописують хворим 1 раз випити 40 мг.

Для лікування доброякісної пухлини показано прийняти одноразово 60 мг. Якщо терапевтичного ефекту немає, дозу підвищують. При в/в введенні розчину понад 60 мг його поділяють на 2 уколу, щоб організм краще засвоїв ліки.

У разі патології печінки дозування ліків не повинна бути більше 10-20 мг.

Немає необхідності змінювати лікувальну дозу пацієнтам літнього віку та з захворюваннями нирок.

У разі патології печінки дозування ліків не повинна бути більше 10-20 мг.

Особливі вказівки

Щоб отримати максимальний ефект від лікарського засобу, потрібно дотримувати деякі вказівки:

• перед початком курсу важливо виключити онкологічні патології ШКТ;
• їжа сприяє уповільненню засвоюваності головного компонента, тому лікарі рекомендують пити капсули до сніданку;
• якщо є труднощі з проковтуванням капсул, дозволяється спочатку прийняти її вміст і після цього з’їсти оболонку, або препарат розчиняють в соку і випивають;
• слід дотримувати акуратність при використанні кошти особам, які страждають хворобами печінки (наприклад, цирозом): їх найбільша добова доза не повинна перевищувати 20 мг;
• необхідно дотримуватися точних лікарських приписів пацієнтам з нирковими патологіями; при наявності штучної нирки препарат протипоказаний;
• лікарський засіб включає в себе сахарозу, тому його не можна приймати людям з непереносимістю або дефіцитом сахарози, лактози в організмі.

Їжа сприяє уповільненню засвоюваності головного компонента, тому лікарі рекомендують пити капсули до сніданку.

При вагітності та лактації

До кінця не вивчено, як препарат впливає на розвиток плода. Тому під час вагітності та годування дитини груддю не рекомендується приймати ці ліки.

У дитячому віці

Використовувати медикамент дітям забороняється.

У літньому віці

У похилому віці ліки широко використовується. Коригувати дозу немає необхідності.

При порушеннях функції печінки

Непрямим протипоказанням до прийому інгібітору є недостатність печінки. У такому разі терапевтичну дозу змінюють.

Акуратність при призначенні лікарського засобу варто виконувати з особами, що мають ниркову недостатність.

При порушеннях функції нирок

Акуратність при призначенні лікарського засобу варто виконувати з особами, що мають ниркову недостатність. Пацієнтам, у яких є штучна нирка, вживати препарат протипоказано.

Побічні ефекти

При недотриманні лікарських рекомендацій чи внаслідок індивідуальних особливостей організму можуть розвинутися такі побічні ефекти:

• зниження апетиту, розлад випорожнень, важкість і болючість живота, метеоризм, нудота, блювання, запальні захворювання слизової оболонки рота, зміна смаку, печія, сухість рота, збільшення ферментів печінки, розвиток гепатиту у людей з патологіями печінки;
• відзначаються головні болі, дратівливість, безсоння або сонливість, запаморочення, нездужання, слабкість, судоми кінцівок, депресивні і стресові стани, сплутана свідомість, енцефалопатія (у пацієнтів з хворобами печінки);
• можливо розвиток стенокардії, васкуліту; збільшується артеріальний тиск, частішає або уряжается скорочення серця, з’являються набряки;
• рідко виникають інфекції сечових шляхів, можуть бути кров, білок, гній, цукор і мікроби в сечі; збільшується вміст креатиніну в сироватці;
• спостерігаються слабкість м’язів, болючість м’язова і кісткова, міалгії, артралгії і судомні стани;
• порушується функція кровотворення розвивається анемія, знижується концентрація в плазмі тромбоцитів, лейкоцитів, нейтрофілів;
• рідко відзначаються сухість шкіри, крововиливи, висипання, випадання волосся, еритема, свербіж шкірних покривів, омертвляння поверхневого шару шкіри, синдром Стівенсона-Джонсона;
• можливі кашель, біль у горлі і часті рясні носові кровотечі;
• відзначається порушення зору і слуху, дезорієнтація, дзвін у вухах;
• алергічні прояви характеризуються розвитком спазмів бронхів, кропив’янкою, підвищенням температури, набряком Квінке та анафілактичним шоком;
• при лабораторному обстеженні виявляють зниження натрію та білка в сечі;
• іншими побічними ефектами значаться болючість спини, часта слабкість і нездужання; відзначається утворення шлункових гландулярных кіст, які мають доброякісну природу; збільшується температура, простежується підвищення маса тіла.

Вплив на керування транспортним засобом

При прийомі терапевтичної дози препарату самостійне водіння транспортних засобів не забороняється.

Передозування

Найбільша кількість препарату в день для пацієнта становить 360 мг. Якщо подолати цей поріг, може виникнути передозування, яка визначається наступними симптомами:

• порушення серцевого ритму, тахікардія;
• больові відчуття в животі, нудота з наступною блювотою, сухість рота;
• нервозність, неспокій, збудження;
• головні болі, запаморочення; свідомість порушується;
• сонливість або відсутність сну;
• рідко – судорожне стан, задишка і зниження загальної температури тіла.

Лікування передозування симптоматичне. Також здійснюють промивання шлунка при пероральному прийомі лікарського засобу.

При прийомі терапевтичної дози препарату самостійне водіння транспортних засобів не забороняється.

Лікарська взаємодія Ультопа з іншими речовинами

Інгібітор дозволяється поєднувати з Диклофенаком, Етанолом, Пропранололом, Кофеїном, Циклоспорином, Напроксеном, Лідокаїном, Теофіліном, якщо не перевищувати добову дозу в 20 мг.

Противиразковий засіб не взаємодіє з антацидами. При паралельному прийомі не відзначається зв’язування лікарських компонентів.

Оскільки препарат є інгібітором, він збільшує вміст в крові Діазепаму, антикоагулянтів, Фенітоїну і знижує швидкість їх виведення. Тому рекомендується зменшувати їх терапевтичну дозу.

Ліки здатне збільшувати кислотність шлунка. З цієї причини адсорбція заліза, кетоконазолу, ефірів ампіциліну сповільнюється.

Також читайте про сумісність Ампіциліну з алкоголем.

Якщо одночасно приймати Кларитроміцин з інгібітором, всмоктування омепразолу в ШКТ прискорюється.

Інгібітор дозволяється поєднувати з Диклофенаком.

Сумісність з алкоголем

Не можна поєднувати спиртні напої з лікарським засобом. В цьому випадку можливий розвиток побічних явищ і зниження терапевтичного впливу аж до повної його відсутності.

Умови відпустки з аптек

Придбати препарат у фармацевтичному закладі можна тільки по лікарському рецептом.

Ціна

Середня вартість – 100 рублів.

Умови зберігання препарату Ультоп

Інгібітор необхідно зберігати в упаковці в темному, прохолодному та недоступному для дітей і сонячного світла місці. Оптимальна температура зберігання не повинна перевищувати +25°С.

Термін придатності

3 роки.

Аналоги Ультопа

В залежності від клінічних показань замінити інгібітор можна наступними аналогами, які володіють схожими фармакологічними властивостями:

• Омепрус;
• Гастрозол;
• Крисмел;
• Лосек;
• Зероцид;
• Омез Інста;
• Желкизол.

Відгуки

Лікарів

Олександр (гастроентеролог), 32 роки, Новий Уренгой

Хороший, малотоксичний препарат. Володіє широким терапевтичним дією. Часто призначаю засіб для лікування гастриту у пацієнтів, ЯБЖ і інших захворювань ШКТ.

Світлана (гастроентеролог), 45 років, Москва

Інгібітор використовую в практиці давно. Зручно, що він має 2 лікарської форми, тому засіб можна призначати пацієнтам, що мають тяжкий перебіг патології. Під час використання препарату не було відмічено побічних явищ.

Дарина (гастроентеролог), 37 років, Іркутськ

З інгібітором зіткнулася недавно – відразу сподобався. Хворі добре переносять засіб, побічні реакції розвиваються рідко, зручно розраховувати дозу і формувати курс лікування. Пацієнти залишаються задоволеними, що радує.

Пацієнтів

Катерина, 27 років, Уфа

З ліками познайомилася, коли діагностували гастрит. Приймала капсули за призначенням лікаря цілий курс. Симптоми хвороби пішли майже відразу, зараз нічого не турбує.

Роман, 42 роки, Рязань

Довго страждав болями в животі і після обстеження поставили діагноз ЯБЖ. Лікар прописав інгібітор. Курс ще не закінчився, але поліпшення є.

Ольга, 38 років, Єкатеринбург

Препарат приймала курсом для лікування ШКТ від Хелікобактер пілорі. Після закінчення терапії на контрольному обстеженні підтвердилися поліпшення, симптоми пішли.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями: