Аутизм у дітей: ознаки в ранньому віці і пізніше (фото і відео)

Батькам часто складно повірити, коли їх дитині ставлять діагноз аутизм, адже часом здається, що з малюком все гаразд, він просто проявляє свій характер та індивідуальність. Ще в минулому столітті ця хвороба була дуже рідкісною, на 10 тисяч здорових дітей припадав один із таким діагнозом. Згідно з даними статистичних досліджень, сьогодні картина менш втішна – один випадок на сотню новонароджених. Причини аутизму достовірно не встановлено, так і захворювання в цілому вивчено погано. Фахівці виділяють кілька факторів, які можуть провокувати появу проблем: ураження органів центральної нервової системи, зміни на генному рівні, отруєння ртуттю, наслідок деяких вакцинацій, шкідливий вплив хімічних речовин на організм матері під час виношування малюка.

Аутизм безпосередньо пов’язаний з порушенням процесів соціальної адаптації дитини, її психічного та мовного розвитку. У випадку з аутизмом актуальна загальна схема для всіх захворювань – чим раніше його вывить, тим легше і ефективніше з ним можна боротися. Зростання випадків захворюваності викликає серед лікарів і вчених великі побоювання, дуже важлива поінформованість батьків про симптоми захворювання для своєчасного його виявлення.

Ознаки аутизму у дітей до року

У віці до одного року аутизм діагностується вкрай рідко, так як симптомів хвороби батьки можуть відразу й не помітити. У дитини в більш дорослому віці запідозрити проблеми простіше – йому в першу чергу цікаво виключно самотність, в друзях або простих співрозмовників він не потребує. Уважне ставлення батьків до малюка – запорука своєчасного виявлення проблеми. Про розвиток аутизму можуть свідчити такі особливості в поведінці та стані:

порушені комунікативні здібності, тобто малюк майже не реагує на своє ім’я, не проявляє ніякої реакції на прагнення близьких «поговорити», не гулить;
будь-якій дитині просто необхідний контакт з матір’ю, з перших днів він звикає до її рук. У разі якщо дитина хвора, з цим виникають деякі проблеми. Так малюк не тягне рук до матері, коли та підходить, а під час годування йому дуже складно зайняти комфортну позу;

Зауваження лікаря: згідно інформації, отриманої після опитування матерів, їх діти вели себе по-різному під час годування або заколисування, але завжди це було взаємно незручно. Так, деякі малюки ставали повністю знерухомленими, як би розтікаючись по руках матері, а деякі постійно знаходилася в сильному напруженні і весь час на руках були негнучкими.

однією з ранніх форм пристосування немовляти є фіксація погляду на обличчі його мами. Немовлята проявляють активний інтерес до що знаходиться навпроти особі, можуть дуже довго підтримувати зоровий контакт. Якщо дитина страждає аутизмом, то така форма пристосування стає для нього неприйнятною. Найчастіше це помітно рано – малюк або взагалі уникає прямого зорового контакту, або не фіксує його надовго. Як показали дослідження, людське обличчя для аутичних дітей також дуже цікаво, але вони не можуть довго фіксувати на ньому свою увагу, а тому зорові контакти нетривалі і змінюються відведенням погляду;
одним із сигналів того, що дитина розвивається в нормальному темпі є поява посмішки адресно до близьких. У дітей з аутизмом така реакція виникає вчасно, однак зазначають, що вона з’являється в основному не з-за присутності батьків, а через сторонніх факторів, приємних дитині. Часто немовлята з такою проблемою, на відміну від здорових діток, не відповідають посмішкою на посмішку, тобто контакт з дорослим їм швидко стає нецікавий і вони не реагують на їхні спроби його продовжити;
до напівроку у дітей формується здатність реагувати на різні вирази обличчя інших людей. Малюки з аутизмом у більшості ситуацій реагують некоректно, тобто можуть засміятися на плач і навпаки;
ігнорування присутності дорослого і відсутність реакції на ім’я часто призводить до помилкових підозрами на проблеми зі слухом, яких насправді немає;
хапальний навик неяскраво виражений, прагнення грати з іграшками відсутня.

Статистичні дослідження показують, що хлопчики страждають від аутизму в 4 рази частіше, ніж дівчатка. Ризик сильно збільшується, якщо є спадкова схильність.

Симптоми аутизму у дітей старше року

Існує спеціальна класифікація, що дозволяє описувати симптоми аутизму в рамках вікових груп:

ранній аутизм (у дітей віком до 1 року);
дитячий аутизм (до 11 років);
підліткова форма (до 18 років);
і остання, доросла форма.

Розглянемо прояви дитячого аутизму. Варто зазначити, що симптоми ранньої форми нікуди не йдуть, до них лише приєднуються нові. По-перше, діти з аутизмом мають серйозні порушення мовної функції, у них бідний словниковий запас і вони погано комбінують окремі слова в речення. При цьому вони можуть довгий час повторювати фразу, почуту раніше, як луна, часто вигадують нові, власні слова для комфортного опису оточуючих їх предметів. Для спілкування мова вони практично ніколи не використовують, а про себе в більшості випадків говорять в третій особі.

Дитина з таким діагнозом дуже хворобливо ставиться до будь-яких змін. Зміна звичної обстановки або речей може стати приводом для істерики. Набуття нових навичок дуже ускладнене, зазвичай у таких пацієнтів проявляються особливі здібності тільки до одного виду діяльності. Контакт з людьми, особливо новими, дається вкрай важко – швидше за все, дитина просто втече і сховається. Складається загальне враження, що дитина просто живе у власному світі.

Фотогалерея: прояви аутизму у дітей

[wonderplugin_gridgallery id=”20″]

Важливо! Небезпека захворювання полягає в схильності до самокатування і спрямування агресії на самого себе. Так, спровокувати сильний гнів може навіть найменша невдача, і у третини всіх випадків аутичні діти шкодять собі, таким чином відбивати невдоволення або злість.

Симптоми аутизму деколи носять не тільки поведінковий характер, але і приймають фізичну форму. Так, у поєднанні з особливостями організму, прояви аутизму можуть доповнюватися такими елементами:

порушення в галузі сенсорного сприйняття;
зниження рівня імунітету і, як наслідок, часті хвороби;
порушення в роботі органів шлунково-кишкового тракту;
періодичне виникнення судом.

Прояви хвороби специфічні, у дитини можуть бути як всі без винятку, так і лише окремі симптоми. Хвороба протікає в різних формах, при легких, наприклад, пацієнти з таким діагнозом закінчують школу, влаштовуються на роботу і навіть заводять власні сім’ї. Корекція стану проводиться за допомогою спеціальних методик, заснованих на навчанні малюка конкретних сценаріїв поведінки в різних ситуаціях і активній взаємодії з ним. Успіх лікування повністю залежить від старання батьків.