Як здійснюється діагностика гіпотонії у дітей і лікування: діагноз і ліки

Гіпотонія, як правило, буває виявлена протягом перших кількох місяців життя дитини. Так як вона пов’язана з багатьма різними захворюваннями, лікар, відповідно, веде історію основної хвороби дитини. При цьому проводиться регулярний медичний огляд малюка в перші тижні та місяці життя. Він включає в себе оцінку стану м’язової і нервової системи немовляти. Медичний працівник може використовувати в якості допоміжних засобів молоточки, світло для визначення рефлексів. Всі ці методи не завдають шкоди дитині і не доставляє неприємних відчуттів.

При найменших підозрах на гіпотонію діагноз підтверджується за допомогою численних спеціальних тестів. Виявляється основне захворювання, яке призвело до цього стану, і призначається відповідне лікування. При цьому застосування лабораторних тестів залежить від передбачуваної причини гіпотонії.

Типові медичні питання анамнезу захворювання включають в себе:

• Коли була вперше помічена гіпотонія?
• Була діагностована гіпотонія м’язів при пологах?
• Яким був початок хвороби: раптовим або поступовим?
• Виявляється чи гіпотонія завжди однаково, або спостерігається погіршення стану малюка в певний час при різних умовах?
• Чи спостерігається у дитини в’ялість у всьому тілі або тільки в певних областях?
• Які ще є симптоми інших захворювань?

Лабораторна діагностика гіпотонії у дітей

При підозрах на наявність негативних симптомів лабораторна діагностика гіпотонії допомагає лікарю визначити не тільки причину захворювання, але і ступінь ураження м’язового апарату і нервової системи. Для підтвердження і уточнення діагнозу гіпотонії м’язів у дітей можуть бути використані наступні тести:

Загальний і біохімічний аналізи крові.

Визначення рівня креатинкінази: підвищений рівень цього ферменту в крові вказує на те, що м’язи пошкоджені або піддаються дистрофії.

Комп’ютерна томографія: діагностична процедура візуалізації, що використовує можливості рентгена і комп’ютерної техніки для створення зображення в різних площинах. Комп’ютерна томографія покликана допомогти лікарям в оцінці стану кісткової і м’язової структур.

Магнітно-резонансна томографія: діагностична процедура, яка використовує комбінацію дії великих магнітів, радіочастот та комп’ютерної техніки, щоб отримати детальні зображення органів і внутрішніх структур тіла.

Електроміограму — це тест, який використовується з використанням спеціального апарату для оцінки нервових і м’язових функцій провідності електричного імпульсу.

Электроэнцефалограмма — лабораторне дослідження, в ході якого вимірюється електрична активність головного мозку дитини. У ході тесту проводиться вивчення ступеня проходження хвиль різної частоти через структури мозку за допомогою електродів, розташованих на волосистій частині голови дитини.

Спинномозкова пункція дозволяє визначити рівень тиску в спиномозковому каналі. У ході дослідження може бути проведено забір невеликої кількості спинномозкової рідини (ліквору) для подальшого дослідження. Спинномозкова рідина омиває головний і спинний мозок.

Визначення каріотипу включає в себе проведення хромосомного аналізу ДНК крові, використовується для визначення того, чи є гіпотонія наслідком генетичних порушень.

В ході біопсії береться зразок м’язової тканини і досліджується під мікроскопом. Гіпотонія при цьому може бути діагностована з найбільшим ступенем ймовірності, оскільки уражені м’язові волокна мають менший діаметр, ніж у нормальному стані.

Лікування гіпотонії у дітей

У процесі організації лікування гіпотонії у дітей спочатку наголос робиться на стабілізацію основного захворювання, що є безпосередньою причиною стану. Крім цього використовується симптоматична та підтримуюча терапія. Для зміцнення м’язового апарату і поліпшення контролю над функціями свого тіла рекомендується використовувати лікувальну фізичну культуру. Заняття з логопедом допомагають малюкам поставити мовлення, розвинути навички вербального спілкування. Фахівці також в змозі допомогти дитині систематизувати процеси дихання і поглинання їжі.

Схема специфічного лікування гіпотонії визначається лікарем дитини на підставі таких факторів, як:

• вік малюка, загальний стан його здоров’я та історія розвитку хвороби;
• ступінь тяжкості гіпотонії м’язів;
• наявність основного захворювання;
• переносимість дитиною конкретних препаратів, процедур або методів лікування;
• згода батьків на використання специфічних методів лікування.

Для дітей з легкими формами вродженої гіпотонії особливого лікування не потрібні. Однак вони потребують в постійному спостереженні та оцінці їх стану. Можуть використовувати методи терапії, спрямовані на поліпшення процесів розвитку м’язового апарату і нервової системи. Сюди може бути включена лікувальна гімнастика, масаж, фізіотерапія, бальнеотерапія. Лікар повинен вести спостереження за процесом розвитку основного захворювання. При будь-яких негативних змін в стані малюка призначається комплексне підтримуюче лікування.

Дитяча гіпотонія і лікування у фахівців

В процесі лікування такого захворювання як гіпотонія ліки використовуються досить рідко через їх недосконалого впливу на дитячий організм. Спостереження за такими дітьми здійснюється одночасно з боку декількох фахівців. Серед них можна відзначити:

• Педіатра, який здійснює загальний контроль над фізичним станом малюка. Визначає рівень соціальної адаптації, емоційного і розумового розвитку дітей. Педіатр може давати загальну оцінку розвитку, яка визначає будь-які відхилення від норми і їх ступеня.
• Невролога, покликаного визначати стан нервової системи малюка. Досвідчений лікар має необхідну підготовку з діагностики та лікування захворювань нервової системи, у тому числі захворювань головного мозку, спинного мозку, нервів і м’язів. Неврологи проводять неврологічне обстеження нервів голови і шиї, визначення м’язової сили, координації рухів, здатність до збереження рівноваги, ходьбі. Досліджують рефлекси, пам’ять, мова, мова та інші когнітивні здібності.
• Генетиків як фахівців в області спадкових розладів. Вони починають свою роботу з вивчення докладної історії генетичного фону сім’ї. Потім проводиться генетичний аналіз і оцінка стану геному.
• Професійного психотерапевта, який має спеціальну підготовку з надання допомоги у розвитку розумових або психічних навичок, які допомагають дитині вести повсякденну діяльність. Особлива увага приділяється розвитку дрібної моторики.
• Фізіотерапевта використовує для лікування гіпотонії такі методи, як фізичні вправи, джерела тепла, світлові процедури і масаж.
• Логопеда, який допомагає дитині в розвитку усній і письмовій промови. Бере участь у його соціалізації та отриманні навичок спілкування з однолітками і дорослими людьми.

У деяких випадках у гіпотонічних немовлят слабке смоктання чи повністю відсутній. При цьому вони показують, що голодні і прагнуть припасти до грудей матері. Після прикладання до грудей немовлята з такими симптомами не можуть здійснювати смоктальних рухів. Для виключення голодування малюка необхідні спеціальні медичні заходи, аж дл використання спеціальних зондів.

Прогноз для життя і розвитку дитини з гіпотонією

Результат результату гіпотонії у кожному конкретному випадку багато в чому залежить від характеру основного захворювання. У дитини з гіпотонією може бути довге життя, в деяких випадках зі значним поліпшенням м’язового тонусу з плином часу. Діти з легкою гіпотонією не мають затримок у фізичному розвитку, хоча деякі діти набувають рухові навички (сидіння, ходьба, біг, стрибки) повільніше, ніж їх здорові однолітки. Більшість дітей відчувають значне поліпшення свого стану, пов’язане з правильними методами лікування і плином часу. Деякі діти з серйозними наслідками, вимагають для догляду ходунки, інвалідні коляски та інші адаптивні і допоміжні засоби.

Профілактика гіпотонії у дітей

В даний час не існує ефективних заходів профілактики розвитку артеріальної гіпотензії у дітей. В основному зусилля лікарів і батьків повинні бути спрямовані на попередження тих захворювань, синдромів та порушень розвитку, які провокують гіпотонію м’язів у дітей.